Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні
Наприкінці червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».
Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування. В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає. Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.
Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси). Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.
Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.
На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо. Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну. Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.
Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.
Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття. На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо. Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.
Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».
– В чому полягають переваги індексного страхування?
– Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.
При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.
– Якими бувають індекси?
– Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.
Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.
Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.
До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.
– Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?
– Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.
– За який період збираються дані для розробки індексів?
– Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.
– Хто може бути провайдером цих даних?
– Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.
Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.
– Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?
– Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.
– Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?
– Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.
Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.
– В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?
– Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.
– Чи можна уточнити, де саме?
– Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.
– Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?
– Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання speckor.net
