«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією…
Напад російських загарбників на Україну, активна фаза війни – тимчасова окупація, блокада, обстріли, бомбардування та руйнація міст і сіл, зокрема й Чернігова, внесли корективи у всі сфери нашого культурно-мистецького життя.
Отже, за відсутності державної підтримки, перше число журналу « Літературний Чернігів» за цей рік виходить із запізненням і меншим за обсягом. І тому просимо у передплатників вибачення. Це пов’язане з тим, що згідно урядової постанови під час війни кошти в першу чергу спрямовуються лише на військові та життєво-необхідні потреби області.
Разом з тим редколегія звертається до авторів, читачів, шанувальників літератури, небайдужих передплатити журнал на 2-ге півріччя цього року, тим самим підтримати фінансово, аби він і далі йшов до читача регулярно і в повному обсязі.
Перше число мистецького щоквартальника «Літературний Чернігів» за 2022 рік (№1/97) було сформовано до початку активної фази війни і в нього, крім одного винятку, не потрапили матеріали написані після 24 лютого 2022 року. Але наступне число журналу ормується, і автори уже надсилають твори до нього.
А перше число відкриває добірка поезій Станіслава Шевченка «До серцевини суті», яка на переконання тих, хто її уже прочитав, даруйте за тавтологію – припаде до серця. Щоквартальник також друкує поезії Ганни Демиденко «Слово – зброя моя і краса!», Миколи Тютюнника, Тетяни Таланцевої.
Проза в часописі представлена несподіваними новелами Пилипа Юрика, «Митями. Цунамі» Вероніки Іваницької, етюдами Леоніда Луцюка, а також новелами ювіляра Володимира Сенцовського.
Сергій Ткаченко пропонує читачу переклади поезій данського поета Єппе Ок`єра. Украпїнець коментує і особливості стилю письменника. Перекладач Анатолій Ролик інтригує «Ще раз до питання про те, чи володів Гоголь італійською».
У рубриці «ювілеї» Станіслав Шевченко згадує зустрічі, говорить про творчість поета Миколи Ткача «Краплина сонця – то моя душа…»
«Літературний Чернігів» друкує спогади В’ячеслава Мальця про письменників, з якими працював і зустрічався. А Яків Ковалець пропонує інтерв’ю з письменником Михайлом Сушком «Чорнобильський ситець в горошок».
У розділі критики та рецензій журнал друкує відгук (датований періодом обстрілюваного Києва – 17 березня) Володимира Кузьменка на книгу Анатолія Шкуліпи «Де гуляв козак Пручай».
Тамара Андрійчук розповідає про книгу Світлани Іваницької та Тамари Демченко «Сергій Єфремов: «Це життя було одним суцільним подвигом неустанної праці». Анатолій Шкуліпа пише про письменника Петра Нестеренка і пропонує його на здобуття премії ім. М. М. Коцюбинського .
Світлана Литовська за закінчення номера пропонує казки для дітей, а Валерій Демченко – гумор та іронію, глянувши на наше життя з усмішкою.
На першій сторінці обкладинки «Літературного Чернігова» – Свято-Успенська церква, с. Сильченкове на Чернігівщині.
Владислав САВЕНОК
Новий випуск журналу можна почитати тут: Літературний Чернігів № 1 (97), 2022 рік
Перший випуск журналу тут: Літературний Чернігів-№1-2022 р.
