Нові методи з освітлення лісу впроваджують у військовому лісгоспі
В «Остерському військовому лісгоспі», що на Чернігівщині, нині апробують наукові підходи у веденні лісового господарства.
Удосконаливши винахід вченого-лісовода Івана Марченка – кільцевача дерев, тут впроваджують нові техніки у догляді за лісом, які демонструють не лише ефективність, але й значну економію.
Ініціатор такого введення директор підприємства Володимир Брайко.
«На цій ділянці ми освітлюємо головну породу – сосну, — говорить лісничий Карпилівського лісництва Ігор Коханчук. — Береза вже зробила свою функцію і підтягла сосну, тепер її треба знищити. Якщо ми зараз цього не зробимо, то сосна заглушиться і ми втратимо її насадження. – А ось – осика. Якщо ми її зрубуємо, то на виході отримаємо ще десять відростків. Щоб цього не трапилося, найкраще проводити кільцювання дерева. Тоді дерево всихатиме не зверху, а з кореня».
Володимир Брайко пояснює принцип дії кільцевача.
«Коли ми беремо дерево «на кільце», то функції його вегетації зводяться практично до нуля», – каже він.
ОВЛ-1 – так назвав свій удосконалений виріб Володимир Брайко. У перекладі він означає «Остерський військовий лісгосп-1».
«Прилад не новий, – пояснює раціоналізатор. – Його історія тягнеться ще з 1929-го року. Перший кільцевач винайшов лісничий Гаврись. Ми взяли за основу кільцева БТІ-1 від великого професора Івана Семеновича Марченка. Головне завдання приладу – вбити небажані рослини. Даний пристрій дає змогу це робити способом зменшення витрат. Для освітлення площ не треба ні бензопила, ні кущоріз, ні ланцюги. Це – малокваліфікована робота. Тут не треба збирати порубкові рештки і складати їх докупи та вивозити, – зауважує Володимир Борисович. – Дерево загине і впаде, а рештки слугуватимуть поживними речовинами для основної культури».
Після випробування кільцевача остерські лісівники хочуть порахувати трудові витрати і порівняти між собою економіку механізованого та ручного способу освітлення лісових культур.
Віталій Назаренко