Остерський військовий лісгосп – є найбільш тривожним на Чернігівщині
У плані пожежної небезпеки ДП «Остерський військовий лісгосп» – найбільш тривожний лісгосп в структурі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тут – найбільше антропогенне навантаження – полігони, тисячі людей в лісах, постійні стрільби та військові навчання.
«Живемо, як на пороховій бочці», — кажуть остерські лісівники.
Тільки з весни – 35 виїздів на пожежі, які тут, по-справедливості, називають «бойовими», бо нарватися на нерозірваний бойовий снаряд можна з такою ж легкістю як і на лінії фронту. Пожежній охороні, яку створили тут, рівню її оснащеності, можуть позаздрити навіть бувалі рятувальники.
«Гасити вогонь в лісі – це одне, а в приміщенні – інше, – каже директор лісгоспу Володимир Брайко. – В лісі головне вчасно локалізувати вогонь і не дати йому поширитись далі, бо може бути пізно».
Два роки тому, як тільки Володимир Борисович заступив на посаду керівника підприємства, він поставив собі завдання – створити ефективну лісову охорону, оснастити її найсучаснішим обладнанням, не допустити вигорання лісу. Треба сказати, що йому це вдалося, адже за досвідом в Остерський військовий лісгосп приїздять навіть рятувальники, а відомі науковці зі світовим іменем виступають інструкторами для вогнеборців. Так, нещодавно директор Глобального центру моніторингу пожеж Йохан Георг Голдаммер високо оцінив методики остерських лісівників і зауважив, що рівень їх підготовки наближається до американського.
У Володимира Брайка, як людини з багатим життєвим досвідом, власна думка на рахунок лісових пожеж. Він вважає їх серйозною загрозою для лісу, оскільки, враховуючи високі температурні режими і кліматичні зміни, надалі рівень небезпеки постійно зростатиме.
«В області має бути керівник лісових пожеж – так як це влаштовано в Америці, – міркує лісівник. – Там у випадку надзвичайної ситуації йому підпорядковуються всі. Якщо керівник лісової пожежі сказав, що треба авіація – вона залучається, всі заходи по боротьбі з лісовими пожежами мають виконуватись на рівні уряду, – продовжує Володимир Брайко. – Нинішні аномально спекотні температури дають нам зрозуміти, що з таким явищем як лісові пожежі ми зустрічатимемося все частіше. Наприклад, тільки цього року у нас – 35 бойових виїздів, а лісової охорони – всього 22 людини».
За словами директора господарства, цього року у військовому лісгоспі вже згоріло близько 18,4 гектари лісів. Середня площа пожежі склала 0,87 гектара.
«Це багато для нас, – зітхає Володимир Брайко. – Минулого року ми пережили 36 пожеж і їх середня площа склала 0,22 гектари. Правду кажучи, 26 квітня нас серйозно підвели танкові навчання. Під час них відбулося загорання лісу одразу в п’яти місцях, а, враховуючи те, що нас всього 22 людини лісової охорони, нам було складно гасити осередки. Довелося залучати додаткові сили. От і назбиралося в сумі 15 гектарів, – каже лісівник. – Втім, прогрес є. Якщо, наприклад, взяти статистику минулих років, то кожна пожежа тут була по півтора-два гектари. Нині ми зменшили їх площі майже в десятеро».
Повна бойова готовність
99% відсотків пожеж в тутешньому лісі є наслідком перебування військовослужбовців у лісових масивах.
«У наших лісах близько 5 тисяч гектарів тактичних полів, стрільбищ і полігонів. Пересування між ними, навчання – все проходить через наш ліс, – пояснює Головний лісничий Олег КУЛІНІЧ. – Повірте, там, де є людина – там для лісу завжди небезпека. Людина для природи є небезпекою».
Головний лісничий наводить приклад Бондарівського лісництва – одного з трьох лісництв зі структури лісгоспу і єдиного, де немає військових полігонів.
«Там лісових пожеж ці два роки не було взагалі! А в інших двох – Карпилівському та Городищинському, де є танкові проходи, танкодроми, полігони, танкові поля, полігони – там постійні загорання, – каже Олег Кулініч. – Незважаючи на клас пожежної небезпеки, стрільби тут ніхто не припиняє, а розмежування між полігоном і лісовим масивом це – всього на всього 3 метри смуги, яку зробили військові після пожежі 2008 року, коли ледь не згоріло село Косачівка».
Для боротьби із лісовими пожежами у лісгоспі використовують пожежні машини та 4 модулі. Вся техніка обладнана стаціонарними радіостанціями, а за лісовою охороною закріпили ще й мотоцикли – їх у господарстві 8. Один із мотоциклів обладнали ще й стаціонарним радіозв’язком.
Лісничий Городищинського лісництва Ігор Іллєнко демонструє тривожний рюкзак. В ньому є каска, захисні окуляри, медична аптечка, вода, ліхтарик, захисні рукавички, респіратор, карта з зазначенням кварталів та пожежних водойм, позивні рацій та інформаційні блокноти – власна розробка директора лісгоспу Володимира Брайка.
Виявити точний квадрат загорання допомагають сучасні відеокамери.
Майстер лісу Оксана ЖУК наочно показує, як за допомогою якісних камер відео спостереження можна з точністю до кількох сотень метрів знайти осередок загорання.
«Одна камера стоїть у нас в Десні, інша – в Карпилівському лісництві, – каже спеціаліст. – їх перетин чітко вказує квартал, де горить. Це економить кошти і час».
«У нас є все потрібне для гасіння лісових пожеж, починаючи від респіратора, і закінчуючи бензопилою, – підключається до розмови лісничий Карпилівського лісництва Ігор КОХАНЧУК. – Ось, – показує на старенький ГАЗ-53, – переобладнали з водовозки на пожежний. Тут бочка на 3,5 тонни, більше бере, ніж пожежна – та 2,8 тонни. Єдине, що пожежна – це всюдихід, а «газон» не всюди може заїхати».
Для боротьби з пожежами у лісгоспі повна бойова готовність. В Десні, на випадок відсутності води в центральній водогінній системі, стоїть наповнена водою 25-кубова бочка. Все просто – під’їжджає машина, приєднують помпу і заправляють автомобіль.
Віталій Назаренко.
Фото Миколи Тищенка
