«Розорати такий луг – це злочин!» – вважають мешканці Количівки

СВАВІЛЛЯ. Проблема розорювання лугів на Чернігівщині – не новина. Досить активно розорюють такі земельні площі на Менщині, Сосниччині, Куликівщині… Орють прибережні зони як біля малих річок та озер, так і в межах Десни. А самі такі розорані ділянки досягають аж 150-200 гектарів площі.

Не можна сказати, що обласна влада не реагує на такі неподобства, але створювані спеціальні комісії в основному обмежуються лише констатацією фактів. «Ми нічого не порушуємо – нам так діяти дозволяють закони», – кажуть у відповідь керівники агрофірм. Або ж, якщо й виявляють порушення, то мізерні штрафи для таких «господарств» – не проблема.

Добралися до лугів навколо Чернігова

Луги-заплави річок та озер, які в’юнко пролягають відразу за селом Количівка, що в кількох кілометрах від Чернігова, ніхто й ніколи не розорював. Бо розуміли, що цього робити аж ніяк не можна. Адже ці площі, окрім того, що завжди слугували пасовищами для корів, ще й акумулюють воду для наповнення оточуючих річок, які протічками добігають у Десну. Але скоро ця річка може втратити свою неповторність. І не через якісь природні катаклізми чи інші явища, а через дії недобрих людей, які тільки й бачать лише прибуток, на все інше їм начхати.

Про це «чесно» й прямо сказав місцевим жителям представник фермерського господарства «РемАГРО» Олександр Данілов, який прибув на місце події, де техніка його фірми, в якій він працює, викорчовувала кущі та нищила траву. «Я не проти екології і я все добре розумію, але по всій Україні таке діється: якщо не ми тут будемо розорювати, то інші все рівно сюди прийдуть і будуть те ж саме робити. Закон це нам дозволяє!» – відповів Олександр Данілов небайдужим активістам села на їхнє запитання, мовляв, навіщо ви це робите?

Земельна площа, що простягається у кілька десятків гектарів, оточена з усіх боків річками та озерами. Свого часу ця територія служила людям і сіножатями, і пасовищами, і займищами… Але ніколи й гадки ніхто не мав, що настане час, і ці низовинні землі невігласи задумають перетворити у ріллю.

Але це сталося.

21 вересня, на Покрову, у селі Количівка – храм. Сподіваючись, що цього дня місцевий люд храмуватиме по домівках із гостями, свавільники направили потужні трактори на викорчовування верболозу та очищення площі від трав’яного покриву.

Та дарма сподівалися «фермери» з Чернігова, нібито количівцям байдуже те, що діється навколо їхнього села. Тільки-но один місцевий житель побачив роботу тракторів, одразу забив тривогу. Досить-таки швиденько зібралися люди і почали, як могли, діяти. Для початку викликали першого заступника голови Іванівської територіальної громади Миколу Руденка.

Коли трактори активно працювали, а вантажівка відвозила викорчувані деревця та верболози подалі від цього місця, а ближче до Десни заступник голови Іванівської громади викликав наряд поліції. А коли ті прибули, то дещо пізніше викликали і слідчо-оперативну групу Чернігівського районного відділку поліції.

Приїхав сюди майже одночасно з поліцією і представник фермерського господарства «Ремагро» Олександр Данілов, який на запитання місцевого мешканця Анатолія Шевченка, мовляв, що ви хочете на цій площі робити, відповів: «Будемо орати». Одразу ж велів журналісту вимкнути відеокамеру, аби той не фіксував подальших дій. «Попросив» він вимкнути камеру і потім ще у присутності поліцейського, але останній, на відміну від ексміліціонера О. Данілова (раніше працював в управлінні карного розшуку поліції Чернігівської області), не підтримав таких вимог, бо напевно знає краще закони, ніж його колишній «колега».

Цікаво, що у присутності поліцейських добродій Данілов обвинувачував місцевих активістів у тому, що вони не дають людям працювати. «Вам нема чим займатися, от ви й ходите тут та викликаєте наряд поліції, замість того, щоб щось корисне робити, – дорікнув місцевим представник агрофірми. – Ви знаєте, що година простою техніки – 800 грн! От я приїду сьогодні до вас додому».

А коли активіст Анатолій Шевченко перепитав – для чого він хоче приїхати, той відрубав так: «А за компенсацію простою техніки!».

Тривалий час кожен із сторін доводив свою правоту. А закінчилися польові «дебати» процесуальним оформленням поліцейськими відповідних документів.

Отам, на місці варварських дій проти природи, люди дізналися про зміну цільового призначення цієї землі. Вони були ошелешені, коли почули про це з вуст пана Данілова. За його словами, деякі власники паїв дали згоду на таке. Натомість їм пообіцяли щороку своєрідні дивіденди.

– За тисячу-дві вони думають нажитися? Як би не так, – висловив свою думку Анатолій Шевченко, місцевий житель. – Та вони потім через «хімічну» воду, яку питимуть, бо потраплятиме водними артеріями у їхні колодязі, віддадуть у кілька разів більше грошей на лікування.

– Коли приїхав орендар і нам повідомив, що луги і пасовища змінені на ріллю, це був для нас усіх шок, – здивовано пояснила Тетяна Шевченко. – Як же так? Хіба можна знищувати все це? Тут же і птахи гніздяться, не кажучи вже про те, що для урожаю кукурудзи та соняшнику будуть отруту хімічну вносити на цих площах.

І таки жіночка має рацію. Бо фермерське господарство «Ремагро» з Чернігова (напевно, назва цієї агрофірми походить від прізвища її керівника Сергія Ременця), спеціалізується на вирощуванні кукурудзи та соняшнику.

А чи всі власники паїв, що саме розташовані на цій ділянці землі, погодилися на зміну її цільового призначення? У цьому засумнівався і перший заступник голови Іванівської територіальної громади Микола Руденок.

– Тож відповідним службам треба буде ще ретельно з’ясувати, чи все тут законно у діях орендаря, – зазначив представник місцевої влади.

– На цьому місці, де ми зараз знаходимося, дуже багато водойм, і якщо зверху подивитися, то тут одні струмки змійкою пролягають, – розповідає місцевий депутат Сергій Буглак. – І якщо все це розорюватиметься, то можна тільки уявити, який катастрофічний масштаб буде не тільки на цій місцевості, а й подалі від села, адже Десна неподалік від нас протікає. А ще зникне й риба, яка є у цих водоймах. До того ж, тут стільки людей відпочиває – як місцевих, так і тих, які сюди приїжджають з округи та Чернігова.

– Якщо ця земля буде розорана, то порушиться її поверхневий пласт, уся волога піде у повітря, а відтак висихатимуть річки та озера, – переживає за екологію Анатолій Шевченко. – Усі хімікати опиняться в озері Пухов, річці Коренівка (Вуж вона офіційно називається)…

Незважаючи на те, що слідчий, який приїжджав на місце події, де трактори знищували рослинність та кущі, готуючи площу під оранку, запевняв місцевих жителів у тому, що роботи надалі не проводитимуться, все ж таки техніка агрофірми продовжила згубні для навколишнього середовища роботи на лугах і пасовищах.

Саме через це на черговій сесії Іванівської територіальної громади, яка проходила через день після цього інциденту, місцева мешканка Тетяна Шевченко порушила це питання перед депутатами.

Свої аргументи висловив і Олександр Данілов: «Ці власники паїв, які дали згоду на зміну цільового призначення землі, хоч щось будуть отримувати, бо за сіножаті та пасовища вони нічого не отримують зараз».

Але такі доводи «землероба» аж ніяк не переконали депутатів громади.

Тож сільська рада прийняла звернення до керівництва фермерського господарства «Ремагро» з проханням-вимогою не проводити подальших робіт на площі майже у 70 гектарів, принаймні допоки правоохоронні та інші відомства перевірятимуть законність їхніх дій.

Позиція голови Іванівської територіальної громади Олени Швидкої – у відео:

Відеофрагмент роботи сесії:

Та й це не зупинило «фермерів», які цього і наступного після сесії дня знову направили свою потужну техніку на луги-заплави.

Хто зупинить варварів?

У неділю, 26 вересня, жителі Количівки зібрали схід села, на який прибули й депутати районного та обласного рівня.

– Так сталося, що і до нас вже прийшли негідники-варвари, які несуть нам шкоду. Адже майже вся територія Количівки – це рекреаційна зона, – підкреслила на зборах села голова Іванівської територіальної громади Олена Швидка. – Розорювання цієї землі допустити не можна… Недавно я навіть довідалася, що вже є заяви на оформлення стадіону, який знаходиться в одному з наших сіл, для сільськогосподарського виробництва. Такого нахабства я ще ніде й ніколи не бачила!

– На цих лугах випасається свійська худоба, птиця, щовесни гніздяться різні дикі птахи. І розорати такий луг – це злочин! – зауважила староста села Количівка Ольга Ляховець. – А ще ж, якщо село знаходиться зовсім поруч, то вся вода, отруєна хімікатами, буде просочуватися у колодязі людей.

– Я сам теж – фермер, але якби подібна ситуація сталася зі мною, і прийшло до мене 30-50 чи більше людей, то я, без сумніву, негайно припинив би подальші роботи на вимогу місцевих мешканців, – наголосив депутат обласної ради Григорій Ткаченко. – Зрозуміло, що це сільськогосподарське підприємство зацікавлене в отриманні прибутку, але треба все ж таки відмовитися від розорювання цих земель… Ми є свідками того, як щороку річки та озера катастрофічно міліють. І нам, фермерам, треба думати не лише про прибуток, а й про екологію, а, може, й взагалі питання щодо збереження природи треба ставити на перше місце, а вже потім думати про доходи…

Громадський еко-активіст Павло Бистров із Чернігова наголосив на тому, що у Верховній Раді діє потужне аграрне лобі, яке у своїх інтересах затримує прийняття «екологічного» законопроекту, норми якого забороняли б так просто змінювати призначення земель.

Жителі села Количівка на своїх зборах прийняли звернення до правоохоронних відомств, інших органів влади щодо вжиття відповідних заходів з недопущення знищення лугів, сінокосів, займищ і зажадати від керівників фермерського господарства «Ремагро» негайно припинити будь-які роботи на вказаних ділянках і компенсувати громаді збитки, які це господарство вже нанесло місцевій громаді та екології.

Відеосюжет про збори села:

Але…

На другий день після цього зібрання, тобто зранку у понеділок, трактори господарства «Ремагро» знову виїхали на ці ж луги та пасовища…Невже і справді количівців змушують таким чином вдаватися до вкрай непопулярних і виняткових дій? Адже на зборах вже звучали пропозиції місцевих мешканців про перекриття траси та інших дієвих способів, аби зупинити варварські дії.

Сергій Кордик, фото автора