Ризик для чоловіків, у яких родичі хворіли на рак передміхурової залози
Рак передміхурової залози – форма раку, що розвивається в передміхуровій залозі. Передміхурова залоза (простата) належить до чоловічої репродуктивної системи. Основні функції залози – часткове виробництво сім’яної рідини (близько 30% загального обсягу), а також участь у процесі сім’явиверження.
Здатність чоловіка утримувати сечу теж пов’язана з функцією простати. Найчастіше рак простати діагностують у чоловіків у віці 55-60 років і старше. У країнах Західної Європи рак передміхурової залози посідає 3-є місце серед чоловічих онкологічних хвороб, а в Америці – перше. За захворюваністю в Україні рак простати займає четверту позицію. Щороку реєструють приблизно 6,5 тисячі нових випадків.
Завідувач абдомінального відділення Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, лікар-уролог онколог Роман Цісельський:
– Особливість раку простати полягає в тому, що злоякісне утворення розвивається дуже повільно. У початковій стадії захворювання може протікати без яких-небудь помітних симптомів. Тому після 45 років чоловікам потрібно обов’язково проходити огляд і регулярно здавати аналізи. Чим раніше буде виявлена хвороба, тим більше шансів на успішне лікування.
Діагностика залишається складною
Діагноз ставлять на підставі всього перебігу хвороби, а також шляхом обмацування передміхурової залози через пряму кишку. Пальцеве ректальне дослідження – основний метод діагностики раку передміхурової залози. Диференціальний діагноз проводять з аденомою передміхурової залози. Упевнений діагноз раку може бути поставлений лише при значних розмірах залози, її щільності та горбистості. До появи цих виражених ознак раку його вкрай важко відрізнити від вікової гіпертрофії залози.
– Лише 10% пухлин простати, виявлених при пальцевому дослідженні її осередкових ущільнень, піддаються ефективному лікуванню. Інші випадки складають занедбані раки, – зауважує фахівець.
Часто рак передміхурової залози виявляють при клінічному обстеженні хворих із метастазами в кістках. Діагноз встановлюють при пункційній
біопсії простати, виконаній через пряму кишку, промежину або уретру. Припущення про діагноз може бути зроблене на підставі ультразвукової томографії (УЗД). У випадках раку, що проростає в капсулу передміхурової залози, знаходять підвищену активність кислої фосфатази. У хворих із віддаленими метастазами даний показник підвищений більш ніж у 80% випадків. Як діагностичний маркер, визначають у сироватці специфічний Аг простати, але можливі помилково-позитивні результати. Радіоізотопне сканування кісток, рентгенографія, екскреторна урографія, комп’ютерна томографія органів миски і зачеревного простору дозволяють знайти метастази в органах, що найбільш часто уражаються. Значну роль у скринінгу РПЗ, контролі за ефективністю лікування і ранній діагностиці рецидивів відіграє визначення в сироватці крові рівнів ПСА.
Недоліком зазначеного способу діагностування є його інвазивність (здатність патогенів до проникнення і розповсюдження в макроорганізмах). Тож поряд із пасивністю чоловічого населення в питаннях ранньої діагностики та профілактики захворювань спосіб значно затримує темпи скринінгу раку передміхурової залози.
Генетична схильність
Чоловіки, у яких є рак передміхурової залози в анамнезі найближчих родичів, мають у два рази вищий ризик розвитку цього захворювання. Дослідження близнюків у країнах Скандинавії дозволили припустити, що 40% ризику можна пояснити факторами генетичної схильності. У той же час відсутній ген, відповідальний за виникнення раку передміхурової залози. Різні гени можуть бути причетні до розвитку цього захворювання, зокрема, мутації генів BRCA1 і BRCA2. Інші гени, які включені в поняття «ген раку простати», – це гени андрогенних рецепторів, вітамін Д рецепторів, а також ген HPC1.
Частота виникнення раку простати у світі варіюється. У Східній і Південній Азії рак передміхурової залози виявляють значно рідше, ніж в Європі. Вкрай часто це захворювання зустрічається у США: рак передміхурової залози частіше зустрічається в темношкірих, ніж білих або латиноамериканських чоловіків. Основні причини: генетична схильність, вплив канцерогенних факторів, дієта, гіперплазія простати (аденома простати), що прогресує.
Як попередити рак?
• Необхідне раннє виявлення захворювання, чому сприяє профілактичне (1 раз на рік) ректальне дослідження, яке необхідно проводити кожному чоловіку старше 40 років. У всіх сумнівних випадках показане проходження ультразвукового дослідження органів малого тазу.
• Здоровий спосіб життя. Це, насамперед, відмова від шкідливих звичок, таких, як куріння, зловживання алкоголем. Також необхідно підвищити рівень фізичної активності.
• Харчування. Особливе значення в харчуванні необхідно приділяти овочам і фруктам (томати, капуста брокколі, соя, виноград та ін.). Паралельно необхідно обмежити споживання продуктів, що містять тваринні жири і кальцій.
