Вони пішли не попрощавшись — так завжди буває, коли не йдуть зовсім або йдуть ненадовго. Навіщо прощатися, якщо скоро знову побачишся з тим, від кого і не думав іти. Михайло...
Читати далі...
Дні вміють не тільки закінчуватися, а й тривати, хоча, як показує досвід, закінчуватися у них виходить краще. День продовжувався. Він був все таким же прозоро-жовтим, тільки жовтий колір згодом погустішав....
Читати далі...
Михайло Блехман. Триборство. Ми знали їх усіх — кожного й кожну, причому в обличчя. Та й як не знати – адже всіх не було і не могло бути без кожного...
Читати далі...
У харківському видавництві «Майдан» щойно вийшла книжка відомого українського письменника з Канади Михайла Блехмана – роман «Небеса в единственном числе». Михайло Блехман – письменник, лінгвіст, перекладач, філолог, член Міжнародної літературно-мистецької...
Читати далі...
Літери різних абеток часто-густо схожі одна на одну більше, ніж тієї ж самої. Та що там! Буває, що тільки вони і схожі. Осінь підбиралася до озера, але воно, здається, не...
Читати далі...
Мій недопалок виросте й змужніє. І помститься кожному, хто здогадається, звідки він насправді взявся і ким – вірніше чим – насправді був. Він буде мстити всім і вся, і маленькі букви,...
Читати далі...
Останній штрих на картині, остання крапка в однойменній поемі. Нарешті я заслужив на прогулянку. Я вийшов на улюблений до ненависті проспект, міркуючи про те, чи існує принципова різниця в тому,...
Читати далі...
Тисячу разів наказував собі не мріяти повернутися туди, де не був тисячу років: цього, минулого, чекаєш, як майбутнього, але очікуваного не знаходиш. Не знаходиш – і лаєш себе: сам винен,...
Читати далі...
Я відвернувся від каміна і прочитав незакінчене оповідання, а мій новий знайомий читав, здається, не вперше, — мою незакінчену поему… Відсутність діалогу означає відсутність співрозмовника. Не знаю, хто це сказав,...
Читати далі...