Вибори-2019: обіцянки, маніпуляції, психологічні атаки на виборця

Результати виборів можуть відрізнятися від соціологічних прогнозів і залежатимуть від того, як кандидати «мобілізують» своїх прихильників. Саме так вважають екпсерти, які прибули зі столиці у Чернігів.

Відсутність віри багатьох українців у те, що їхній голос здатен вплинути на результат, призводить до того, що вони обирають емоційно, а не раціонально. Специфікою цієї виборчої кампанії є те, що лідером президентських перегонів став віртуальний кандидат, образ якого створений медійно. Водночас реальні результати виборів можуть відрізнятися від даних соціологічних опитувань.

Про це йшлося під час прес-конференції на тему «Ноу-хау виборів-2019: обіцянки, маніпуляції, психологічні атаки на виборця», що відбулася в четвер, 28 березня, в прес-центрі «Чиста політика» з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».

За словами експерта з питань інформаційних та іміджевих технологій ГО «Український Центр суспільного розвитку» Тетяни Ілюк, ця виборча кампанія характеризується рекордною заангажованістю мас-медіа та відвертим «розкручуванням» вигідних для власників ЗМІ кандидатів.

«Інтереси власників телеканалів перемістили в площину інформаційного мовлення. Лідер виборчих перегонів, по суті, був маніпулятивно сформований у віртуальному просторі за допомогою непрямої агітації, яка найбільш дієва з психологічної точки зору. Згадайте новорічне привітання. Вперше в історії України був прецедент, коли замість вітання Президента в ефірі найпопулярнішого каналу вийшло вітання майбутнього на той час кандидата в президенти. Це була спланована інформаційна кампанія», — говорить Тетяна Ілюк.

Під час прес-конференції фахівці проаналізували програми і заяви топ-5 лідерів перегонів. Медійні меседжі всіх стосуються п’яти головних проблем України: «війни і миру», подолання бідності, міграції, боротьби з корупцією, забезпечення прав і свобод громадянина. У програмі й заявах кожного з кандидатів наявні елементи популізму. Обіцянки багатьох кандидатів виходять далеко за рамки повноважень Президента України або прямо суперечать міжнародним угодам, які взяла на себе наша держава.

«Елементи популізму наявні в меседжах усіх кандидатів, найбільше — саме в лідера перегонів. Йому найлегше обіцяти розв’язання всіх проблем, адже він ніколи не був у владі. Водночас його програма — по суті, компіляція вдалих меседжів своїх опонентів. Тоді як реалістичність їх швидкого втілення викликає сумніви, адже багато з обіцянок потребують ухвалення нових законів, кардинальну зміну податкової системи і навіть внесення змін у Конституції. Складно уявити, як це можливо зробити принаймні в перші 100 днів президентства без підтримки парламенту», — говорить експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Євген Кузик.

За словами фахівців, 90% виборців схильні голосувати, керуючись емоціями, і лише 10% — вивчають програми і голосують раціонально. Така психологія виборця провокує політиків вдаватися до популізму, як-от зниження вдвічі ціни на газ чи легкого завершення війни на сході. Водночас ключовим для результатів виборів стане явка і те, як кандидати зможуть мобілізувати свій електорат.

«Реальні результати можуть відрізнятися від даних соцопитувань. Згадайте ситуацію з перемогою Трампа в США, який виграв не тому, що мав більшу підтримку, а тому, що його прихильники прийшли на дільниці. Якщо говорити про першу трійку лідерів, то в Петра Порошенка і Юлії Тимошенко є ядро електорату, люди, які точно підуть на вибори; тоді як у Володимира Зеленського прихильники в основному — молодь, яка рідко голосує. Результати волевиявлення залежатимуть від того, як кожен із кандидатів зможе мобілізувати своїх прихильників», — говорить експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Віталіна Пальоха. 

Фахівці також прогнозують можливу «війну екзит-полів». Багато штабів уже оголосили, що вестимуть власний попередній підрахунок голосів, а зважаючи на те, як подавалися різні дані соціологічних опитувань у передвиборчий період, можна очікувати взаємозвинувачень різних кандидатів іще до підбиття підсумків голосування.