Виклики свободі слова на Чернігівщині: затягування справ і тиск на комунальне медіа

Серед основних загроз свободи слова та порушення прав журналістів на Чернігівщині можна виокремити кілька аспектів. Це затягування розслідувань справ щодо перешкоджання журналістській діяльності, проблеми з допуском представників медіа до прикордонних громад, а також місцева проблема обмеження з політичних причин фінансування для чернігівського комунального телеканалу.

Розслідування журналістських справ затягується на роки

Ситуація з розслідуваннями журналістських справ у Чернігівській області залишається незмінною – вони затягуються на невизначений термін, а потім більшість із них закриваються за відсутністю складу злочину або спливу строку давності по справі. Схоже, що по такому ж сценарію рухається і розслідування кримінальної справи щодо перешкоджання професійній діяльності знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець”.

Розслідування справи триває з березня 2023 року. Тоді журналістам “Дитинця” чернігівський бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру та перешкоджав проводити зйомку в публічному місці. І хоча чернігівська поліція одразу в день нападу відкрила кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, перспективи притягнення до відповідальності за цей інцидент стають дедалі примарнішими.

Як повідомила представнику Інституту масової інформації в Чернігівській області редакторка телеканалу “Дитинець” Ірина Ломонос, за минулий рік розслідування майже не зрушило з місця, підозра в нападі на журналістів бізнесмену Берестовому не вручена.

“Після нашого клопотання правоохоронці провели дактилоскопічна експертиза (відбитки пальців – авт). Про її результати нам не повідомили – ми їх дізналися тільки після дзвінка дізнавачці. Вона сказала, що відбитки не чіткі і не дозволяють встановити їх приналежність. З приводу психолого-лінгвістичної експертизи, яку слідчі відправили в Київ, повідомила, що там велика черга і результатів поки немає”

У відповідь на запит ІМІ, Нацполіція в Чернігівській області повідомила, що у 2024 році правоохоронці зареєстрували п’ять кримінальних правопорушень за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів. Чотири з них закрили через відсутність складу злочину і наразі розслідують дві справи за журналістською, 171-ю, статтею Кримінального кодексу.

Військова адміністрація проти комунального телеканалу

Кількарічне політичне протистояння між військовою адміністрацією та міською радою Чернігова поставило на межу існування комунальний телеканал “Новий Чернігів”. Міську військову адміністрацію в Чернігові створили в лютому 2023 року. Це відбулося після відсторонення з посад на підставі рішення Львівського апеляційного суду міського голови Владислава Атрошенка за адміністративне правопорушення, а саме використання водія міськради в приватних інтересах. Відтоді до кінця 2024 року міськраду очолював її секретар Олександр Ломако. Начальником Чернігівської міської військової адміністрації за поданням очільника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса призначили полковника запасу ЗСУ, командувача обороною Чернігова у 2022 році Дмитра Брижинського.

Відтоді структури працюють паралельно. Взаємодія їхніх керівників супроводжувалася судовими позовами та публічними звинуваченнями опонентів в корупції, тиску, бездіяльності й блокуванні рішень. Гучні та часто агресивні заяви сторін з нібито дискредитувальними фактами з’являються в соцмережах, звідки їх “підхоплюють” окремі медіа.

4 червня 2024 року начальник міської військової адміністрації міста Чернігова Дмитро Брижинський підписав розпорядження про внесення змін до бюджету щодо скорочення фінансування комунального підприємства “Телерадіоагентство “Новий Чернігів”. У свою чергу, телеканал заявив, що розцінює такі дії як тиск.

Ситуація загострилася під час ухвалення бюджету міста на 2025 рік. У затвердженому бюджеті Чернігова фінансування комунального телеканалу “Новий Чернігів” передбачене лише на перший квартал і складає 1,2 мільйона гривень. Загалом цьогорічний бюджет для “Нового Чернігова” скоротили, у порівнянні з минулим роком, з 10 до 4,8 мільйонів гривень.

У коментарі для ІМІ директорка телеканалу Наталія Левочко повідомила, що це мінімальний об’єм фінансування, аби телеканал продовжував працювати. “Ці кошти підуть на заробітну плату та частково покривають комунальні послуги, але не всі. За ці кошти ми оплачуватимемо електроенергію, опалення та телекомунікаційні послуги”, – розповіла вона..

За словами директорки, телеканалу довелося скоротити штат з 45 до 16 працівників. Цього критично мало для повноцінної роботи редакції.

За її словами, телеканал отримає фінансування в 1,2 мільйони гривень на перший квартал, коли буде підписана відповідна Програма, згідно до якої фінансується комунальний телеканал. Якщо її не підпишуть, то навіть попри виділені з бюджету кошти, редакція нічого не отримає. На сьогодні канал працює фактично без фінансування, рішення про закриття може прийняти тільки засновник – міська рада. Відзначимо, що за результатами моніторингу “Детектора медіа”, комунальний телеканал “Новий Чернігів” детально розповідає про роботу влади Чернігова та структурних підрозділів міськради і робить це компліментарно, не даючи висловитися опонентам. “У матеріалах телеканалу виконуючий обов’язки голови сектратер ради Олександр Ломако постає, зокрема, як міцний господарник, а очільник міської військової адміністрації Дмитра Брижинського як антагоніст Ломако, який тільки заважає останньому вправно керувати містом і прагне одноосібної влади”, – йдеться у висновках моніторингу.

Обмеження у висвітленні війни

Регіональні медійники відчувають певну дискримінацію у порівняння з іноземними колегами або представниками всеукраїнських видань щодо допуску до висвітлення важливих тем, пов’язаних з війною.

За словами шеф-редакторки північно-східного хабу Суспільного Алли Скорик, на обміни полоненими, які відбуваються на прикордонні Чернігівської та Сумської областей, взагалі не можуть потрапити регіональні журналісти. Допускаються іноземні медійники,

деякі всеукраїнські видання, але не регіональні медіа, бо вони не мають зв’язків з Офісом Президента або ГУР. На думку Алли Скорик, необхідно, щоб була прозора черга і зрозуміла процедура допуску журналістів на такі важливі події.

На одній з сесій медійного форуму в Чернігові у вересні 2024 року представники ОК “Північ” мали неформальну зустріч з журналістами, на якій обговорювали проблему допуску. В ситуації такої дискримінації регіональних медіа чернігівські військові порадили звертатися в Київ, бо на місцевому рівні такі питання не вирішуються.

Загалом ситуацію зі свободою слова та дотриманням прав журналістів на Чернігівщині не можна назвати критичною. Чернігівські медійники у своїй роботі враховують обмеження, пов’язані з воєнним станом, водночас кричущих і систематичних випадків порушення прав журналістів з боку владних структур не фіксується.

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області