Як нардепи Ради подавали поправки до законопроектів

Найбільше поправок до законопроекту про ринок землі пропонували нардепи з фракції “Опозиційна платформа — За життя”, зокрема Нестор Шуфрич (522 поправок), Олександр Колтунович (511), Наталія Королевська (486), Олег Волошин (447), Ілля Кива (446). Усього нардепи ОПЗЖ запропонували 3 632 поправки до законопроекту про ринок землі, але всі вони були відхилені.

На другому місці за кількістю запропонованих поправок – уже проголосований у другому читанні 16 січня 2020 року законопроект № 0901 “Про повну загальну середню освіту”: 2 713 поправок до нього надійшли від 23 нардепів, з них 783 поправки врахували повністю, 171 – частково, 528 – редакційно. У процентному співвідношенні найбільше поправок прийняли від Олени Лис (86% із 65 всього), а в середньому щодо цього законопроекту з фракції “Слуга народу” прийнято 68% поправок, середній відсоток прийняття нардепів “Голосу” – 17%. Кількісно найбільше поправок подав Сергій Колебошин зі “Слуги народу” – 165, з яких 115 було враховано.

На третьому місці – вже підписаний президентом урядовий закон № 2179 “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Усього до цього акта подали 2 432 поправки, з яких 832 врахували повністю і 136 – частково.

Найбільше поправок до цього законопроекту – 226 – подала нардепка від “Європейської солідарності” Ніна Южаніна. З них 45 було враховано повністю, іще 15 – частково.

У відсотках найбільше пропозицій прийняли від Ольги Василевської-Смаглюк (87% від 108 поправок) та Олексія Устенка (теж 87% від 100 запропонованих). Поправки до цього закону вони подавали разом.

Голова комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський подав 14 поправок, з яких 86% було враховано. При цьому сім поправок він подав разом із Василевською-Смаглюк. Голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська подала 82 поправки, з яких 82% було враховано.

Метою цього закону є досягнення відповідності правової системи у сфері протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдження зброї масового знищення до критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити.

На четвертому місці – підписаний 15 листопада закон № 2239-1 “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу” (анбандлінг). Загалом нардепи подали до нього 2 394 пропозиції, з них було враховано повністю 81, частково – 61, редакційно – 59 поправок.

До цього закону 28 нардепів з різних фракцій і груп гуртом подали 77 поправок, але 71 з них була відхилена. “Батьківщинівці” Сергій Власенко, Олексій Кучеренко і Юлія Тимошенко подали разом 67 поправок, з яких 62 були відхилені. Від цієї трійки прийняли поправки №122 (редакційно), №144, №157, №2, №44 (частково). Нагадаємо, що через п’ять днів після голосування за закон про анбандлінг Юлія Тимошенко прийшла на засідання регламентного комітету відстоювати скасування ухвалення цього акта.

На п’ятому місці за кількістю поправок – № 1208-2 “Про Бюро фінансових розслідувань” (ініціатори – Ольга Василевська-Смаглюк і Денис Монастирський). До цього закону подали 1 481 пропозицію всього, з яких 792 були враховані повністю, 115 – частково. Найбільше поправок до законопроекту про Бюро подала його ініціаторка Ольга Василевська-Смаглюк – 116, з яких 85 прийнято повністю.

Законопроект проголосували в першому читанні 2 жовтня 2019 року, після цього вручили поправки, а в листопаді юридичне управління рекомендувало доопрацювати законопроект і відправити на друге читання. Утім, профільний комітет рекомендував відхилити законопроект, і 17 січня Верховна Рада підтримала цю пропозицію.

Цікаво, що перед цим профільний комітет врахував поправку №208 Ярослава Железняка (фракція “Голос”) про конкурс на керівника бюро із залученням міжнародних експертів, яку позитивно оцінює громадськість, адже це означає прозорий конкурс голови.

Серед причин відхилення згадано негативний висновок Головного юридичного управління Апарату ВРУ. Формалізований текст висновку звучить так: “законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання”.  А ось так виглядає висновок профільного комітету на сайті Верховної Ради:

У рішенні комітет також послався на ч.5 ст.44 ЗУ »Про комітети Верховної Ради», де передбачено, що прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за це проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою складу членів комітету.

На засіданні комітету ніякої дискусії між нардепами не відбувалося.

Зауважимо, що серед проголосованих у другому читанні законів є безліч законопроектів, які мали негативний висновок або зауваження від ГЮУ, або рекомендацію комітету доопрацювати законопроект, але профільні комітети не відхиляли їх, а Верховна Рада голосувала більшістю. Так, серед 126 чинних актів (станом на 19 січня) юридичне управління вказало такий самий висновок (“законопроект потребує суттєвого доопрацювання та внесення на повторне друге читання“) щодо 10 законів. Йдеться, наприклад, про чинний закон “Про оборону України” (№1011)  щодо організації оборони держави, щодо якого юридичне управління надало зазначений висновок 20 вересня – того ж дня, коли його фінально ухвалили у другому читанні та в цілому.  Така ж історія стосується змін до Регламенту й реєстрації нардепів (фактично, скасування письмової реєстрації) № 1035-2.

Загалом в юридичного управління не було зауважень лише до близько 10 чинних актів зі 128.

Шостим законопроектом-тисячником за кількістю поправок є № 2047-д, відомий як закон про ліквідацію “майданчиків Яценка”. Нардепи подали до нього 1 013 пропозицій, з яких 102 були враховані повністю, 39 – частково, 3 – редакційно.

Найбільше поправок до цього закону запропонувала Тетяна Плачкова з ОПЗЖ. З її 149 пропозицій 4 врахували повністю, ще 4 – частково. Антон Яценко подав 7 поправок до законопроекту, але жодну з них не прийняли.

Максимально – на 100% – поправки приймалися щодо 17 законопроектів (усього 334 поправки). Найбільше пропозицій (110), які були прийняті на 100%, подали до законопроекту №1025 “Про Вищий антикорупційний суд” (щодо початку роботи суду)” (профільний комітет – антикорупційний). На графіці зображені всі законопроекти, поправки до яких врахували на 100%, та їхні профільні комітети.

Якщо проаналізувати пропозиції до законопроектів за профільними комітетами, то можна побачити, яким напрямкам фракції та групи надають перевагу. Наприклад, до законопроектів комітету з прав людини та деокупації не подавали поправки три фракції та групи, а також позафракційні; до законопроектів комітету молоді та спорту – теж позафракційні та ще три фракції й групи; до законопроектів комітету нацбезпеки та оборони – позафракційні та ще три фракції й групи.

Нардепи від “Опозиційної платформи – За життя” більший інтерес проявляли до аграрної сфери, ніж до їхніх “профільних” інтересів – нацбезпеки, прав людини та деокупації.

Чиї поправки приймають найбільше

Найчастіше враховують поправки від нардепів “Слуги народу”, найрідше – від ОПЗЖ (також їхні поправки найчастіше відхиляють – на рівні 83%).

Є 62 депутати, котрі подали всього 2 306 поправок, які взагалі не були підтримані. Зокрема, такі парламентарії є й у фракції монобільшості. Наприклад, серед нардепів “Слуги народу” можна нарахувати 28 народних обранців, чиї поправки жодного разу не були враховані повністю, а також 20 депутатів, чиї поправки не були враховані ні повністю, ні частково. У списку “лузерів” – Вячеслав Рубльов (усього 16 поправок), Святослав Юраш (12), Георгій Мазурашу (10). Ще 17 нардепів мають менше 10 поданих пропозицій.

Водночас у “Слузі народу” є 27 депутатів, чиї поправки поки що враховували на 100%, але максимальна кількість поправок від такого нардепа – 23, що не є багато (середнє число по фракції “Слуга народу” – 51 подана поправка,  медіана – 23 ).

Серед нардепів-”слуг”, чиї поправки найбільше враховують, лідирують Ірина Борзова, Анатолій Костюх, Василь Мокан (23 поправки), Мар’яна Безугла (22 поправки), Павло Сушко (20), Юрій Здебський (10). Також є 14 депутатів, які подали всього одну або дві поправки.

Також є депутати, які не входять до фракції монобільшості, але їхні поправки враховували на 100%. Утім, кількість поданих ними пропозицій доволі мала, аби робити висновки. Найбільше виділяється волинський мажоритарник Степан Івахів згрупи “За майбутнє”, який подав 20 поправок – усі вони були прийняті. Варто згадати, що Івахів подавав поправки, котрі стосувалися вирубки лісів,  разом із нардепом від “Слуги народу” Олегом Бондаренком. За інформацією екологів, поправки лише спростили вирубку, а не скасували.

На другому місці – списочник ОПЗЖ Григорій Суркіс, чиї всі 6 поправок були враховані. Також до цієї когорти нардепів належать Олесь Довгий (враховані дві з двох поправок), Ігор Молоток (дві з двох). Отримали схвалення одиничні поправки Володимира Арешонкова, Віталія Борта й Сергія Дунаєва.

Суркіс разом із низкою нардепів від “Слуги народу” подав поправки лише до одного законопроекту – №2077  щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту.

Довгий також подав дві свої пропозиції до законопроекту №2457 (питання трансплантації анатомічних матеріалів) разом з іншими парламентаріями.

Щодо абсолютних чисел, то серед топ-10 нардепів, які подали найбільше поправок, налічується шість нардепів від ОПЗЖ.  Так, найбільшу кількість поправок (609) подав нардеп Олександр Колтунович з цієї фракції, але прийняті були лише 8 повністю і 2 частково. Окрім законопроекту про ринок землі, Колтунович подавав правки до №2047-д (“майданчики Яценка”) та №1055-1 (про оренду державного та комунального майна). До обрання депутатом Колтунович працював науковим співробітником відділу земельних відносин та природокористування в “Інституті аграрної економіки” Національної академії аграрних наук.

На другому місці перебуває Наталія Королевська: вона подала 597 поправок, з яких врахували 7 повністю та 4 частково. На третьому — Ніна Южаніна з фракції “Європейська солідарність”, котра подала 551 пропозицію, але з них прийняли 22% (119 поправок). Замикає десятку Роксолана Підласа зі “Слуги народу”: вона подала 327 поправок, з яких врахували 95%.

Найбільше приймають поправки від нардепів-мажоритарників (поправки встигли подати 4 нардепи з 5-ти) Кіровоградської області (139 поправок усього, з яких 91% враховано), найгірше – від мажоритарників Черкаської області (160 пропозицій загалом, з яких 2,5% прийнято; поправки подавали усі 7 нардепів від області).

Хоча відсоток врахування поправок у списочників та мажоритарників не відрізняється, списочники подають майже удвічі більше поправок, ніж мажоритарники – 85 проти 45 в середньому.

Найбільша кількість поправок надійшла від нардепів з Львівської області (із 12 мажоритарників двоє є представниками “Слуги народу”) — 887, з яких 15% було враховано.

Усі кіровоградські мажоритарники (за виключенням позафракційного Олеся Довгого), які подавали пропозиції, є представниками “Слуги народу”. Найбільше поправок — 83 (81 з яких врахована) — разом з низкою депутатів з інших областей до законопроекту №1032 “Про внесення змін до законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” вніс Олександр Дануца.

Іще один мажоритарник з Кіровоградщини Юрій Кузбит у парі з низкою інших нардепів подав 46 поправок (41 врахували) до законопроекту №2144 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”.

Дані завантажені з розділу “Законодавча активність” на сторінках народних депутатів на веб-сайті Верховної Ради.

Пропозиції, подані щонайменше двома нардепами, рахувалися окремо для кожного з цих депутатів. Тобто, якщо в розмітці поправок до законопроекту одна поправка запропонована відразу декількома депутатами, її авторство присвоюється кожному з цих парламентаріїв.

За матеріалами агенції “Чесно”