Земельним конфліктом розбиратиметься антирейдерський штаб

З вилами, косами із залученням пожежної машини селяни з Локнистого на Чернігівщині проганяли з придеснянських луків техніку орендарів. Було це у ніч з 21-го на 22 квітня, близько 12 години ночі, а вже наступного ранку люди перекрили трасу, вимагаючи реакції влади та правоохоронців на свавілля агрокомпанії. А вже у травні земельну проблему обговорили в антирейдерському штабі області…

Не допомогли ані виїзди в поля, ані зустрічі в місцевому будинку культури, не знайшли порозуміння і в стінах Чернігівської обласної ради. Для того, щоб дійти консенсусу в ситуації, що склалася в селі Локнисте на Менщині, між селянами – з одного боку та орендарем ТОВ «Сіверський край» – з іншого, заступник голови обласної ради Арсен Дідур організував широку зустріч в її стінах. Результати зустрічі залишили більше питань, ніж відповідей. Тож півтори години, спрямовані на спробу порозуміння, виявились змарнованою. Тепер із земельною ситуацією в Локнистому розбиратиметься антирейдерський штаб при Чернігівській ОДА. 

Право приватної власності – священне!

Засідання в обласній раді розпочалося з погроз. Законний представник інтересів ТОВ «Сіверський край» Наталія Дубовик пригрозила позовом засобам масової інформації, які, на її думку, подали неправдиву інформацію про компанію, чим завдали «непоправної шкоди її репутації». Яку саме інформацію і хто конкретно подавав, пані Дубовик не уточнила.

«Ми діяли в межах закону і ніяких протизаконних дій не вчиняли. Готуємо до суду та поліції заяви», – заявила адвокат.

Такий початок дещо здивував модератора зустрічі – Арсена Дідура, адже той зібрав представників громади, сільгосптовариства, держгеокадастру, депутатів і правоохоронців не для того, щоб починати з конфлікту, а навпаки – шукати шляхи до компромісу. Чи він можливий – заступник голови облради спробував спитати у Локнистенського сільського голови Володимира Кручка.

Той озвучив загальну думку локнистенців: «Позиція громади така: люди хочуть, щоб не розорювали їхні луги, і багато людей хоче, щоб фірма взагалі не обробляла земель у селі».

А от Наталія Картун, яку селяни-пайовики уповноважили виступати від їх імені, була більш конкретною.

«Люди схиляються до того, що суд має визначити розмір компенсації, наскільки постраждали власники, – каже жінка. – Ми довіряємо нашим правоохоронцям, довіряємо владі, нехай все буде по закону. Знаєте, – продовжила вона, – у всьому світі право приватної власності – священне! Це – наша приватна власність, наша земля, і ми не хочемо її втратити».

Вона також додала, що люди невдоволені роботою сільського голови, адже на сьогодні вимоги, які громада ставила сільській раді, не виконані.

«Немає повного аудиту земель! – обурюється Наталія Картун. – Ми хочемо знати: де наша земля, скільки її, хто користується нею, хто отримує оренду. Залишається відкритим для нас і питання пасовищ. Сільський голова не надав жодного пояснення, коли будуть документи, в якому стані пасовища – чи приватизовані, чи ні. Село кипить, люди не заспокоюються, важко тримати градус рівноваги».

Співвласник ТОВ «Сіверський край» Олег Шитіков, взявши слово, то виявляв готовність до компромісу, то виступав категорично вороже, апелюючи до того, що представляє інтереси 200 власників земельних паїв, а ситуацію, мовляв, розхитує всього десяток людей.

«Компанія несе збитки при посівній та іміджеві втрати від інформаційної кампанії. Про те, що з нами збираються розривати договори, я вперше чую, – каже він. – Наших орендодавців взагалі залякують, але ми готові заплатити компенсацію і навіть за свій рахунок виділити землю в натурі. Ми порахували, що випадково зачепили тільки близько 3 гектарів чужих земель».

Дії свого клієнта намагалась виправдати адвокат Наталія Дубовик, звернувшись із запитанням: «Чи винесені в натурі земельні ділянки людей, які заявляють про самозахват?».

Натомість виконуючий обов’язки голови Менської РДА Сергій Мурований поставив зустрічне слушне запитання: а чи винесені ваші? По якому тоді праву ви заїжджали на поле?

Він додав: «Два тижні тому була перевірка, яка з’ясовувала, де і які земельні ділянки були переорані. На підставі її даних Держгеокадастром були складені акти. Відбулася комісія при РДА, на підставі якої було визначено розміри збитків, завданих ТОВ «Сіверський край» власникам земельних ділянок на території Локнистенської сільради. Загальна сума збитків склала 28 тисяч гривень».

Держава надасть людям юридичний супровід

Подальше спілкування чимось нагадало театр абсурду і не містило жодної конкретики.

Тому доречним був виступ депутата облради Дмитра Блауша: «Якби я був на місці власника, я б узяв списки і порівняв, на чиї землі я заїхав. Із людьми треба шукати конструктив, а тут я бачу позицію «Я, і ніхто, крім мене»».

На прохання показати, з ким конкретно підприємство укладало договір, підприємство відмовило. Разом із тим з’ясувалося, що левова частка земель – це невитребувані паї – неоформлений спадок, яким має право розпоряджатись сільська рада, а гроші за користування ними повинні перераховуватись на спецрахунок.

А колега по фракції Блауша Василь Леоненко взагалі заявив, що товариство переорало не лише сіножаті, але й дороги, які їм точно ніхто не здавав в оренду.

Заслухавши сказане, заступник голови облради Арсен Дідур наголосив про те, що обласна рада займає позицію власників паїв і найближчими днями проведе нараду з державними органами для того, щоб виступити організовано та скоординовано на захист прав громадян.

«Локнисте – це лакмусовий папірець для нас всіх, і якщо ми не захистимо селян, то нам немає чого робити на своїх посадах, – сказав він. – Ми підготуємо відповідного листа, і це питання розглянуть на антирейдерському штабі. Якщо буде така потреба, то держава надасть людям юридичний супровід щодо позову та розірвання договорів оренди». 

Нагадаємо, з вилами, косами із залученням пожежної машини селяни з Локнистого проганяли з придеснянських луків техніку орендарів. Було це у ніч з 21-го на 22 квітня, близько 12 години ночі, а вже наступного ранку люди перекрили трасу, вимагаючи реакції влади та правоохоронців на свавілля агрокомпанії.

У ТОВ «Сіверський край», яке мешканці Локнистого звинувачують у земельному рейдерстві, заявили, що селяни хотіли побити їхнього тракториста та спалити техніку. Власник підприємства Олег Шитіков запевняє: діяв законно і начебто має на руках дві сотні договорів власників земельних паїв, щоправда договори чомусь не показує. Ідеться про оренду близько 170 гектарів лугів, які розташовані не суцільним масивом, а клаптиками. До зустрічі в стінах Чернігівської обласної ради було кілька спроб порозумітись і вирішити конфлікт на місці.

Від автора

Згідно державного акту права власності на землю спір розв’язався навколо земель, які визначені як сіножаті. Відтак підприємство взяло в оренду не ріллю, а сіножаті, і збирається їх розорати. Вони це визнають публічно! Якщо статус цих земель в державних актах на право власності визначений як сіножаті, то на якій тоді підставі хтось буде розорювати без зміни цільового призначення? Цих лугів, щедро омитих деснянським гумусом, при царях і більшовиках не розорювали!

Якщо відповідно до договору оренди земельна ділянка, що передана в користування, за видом угідь є пасовищем, а використовується для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, то здійснюється відхилення без належного дозволу власника земельної ділянки від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою, що свідчить про порушення вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у статті 3 Закону України «Про охорону земель».

Відповідно до земельного законодавства, договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння й користування на певний термін, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку згідно з умовами договору та вимогами земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Повертаючись до загального: нормативно-грошова оцінка пасовища і ріллі – разюче відрізняються, тож місцеві органи недоотримають ще й податків. Розорані пасовища і польові дороги – звична картина для Чернігівщини. Не бачить її тільки сліпий і прокуратура. А скільки конкретно сотень мільйонів гривень осідає в кишенях землекористувачів від такого господарювання – це ще треба порахувати. 

Віталій НАЗАРЕНКО

На першому фото: розорені орендарями сіножаті у селі Локнисте Менського району