Театральна історія з філософським підтекстом про духовну міцність українського народу
Культурна спадщина кожного народу зберігає багато легенд і міфів, в яких розповідається про знакові події історичного минулого, видатні постаті народних героїв, що боронили рідну землю від ворогів.
Кожна епоха визвольних змагань українського народу породжувала нову хвилю міфотворчості, що відображала прагнення вибороти свободу, знищити поневолювачів та за допомогою містичних сил здобути краще життя. Напевне, і сьогочасна боротьба України з російськими загарбниками стане не лише полем битви з темними силами, а й полем, на якому народжуватимуться нові перекази і легенди про героїчний спротив українців окупаційній владі, нові міфічні історії про заступництво і сприяння містичних сил захисникам української землі.
Неабиякою подією в культурному житті чернігівської громади стало представлення на сцені облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка новітньої легенди про Молочайника в однойменній виставі, прем’єра якої відбулася 20 серпня цього року.
Народжена на тлі воєнних дій, що проходили на Херсонщині навесні 2022 року, ця історія знаходить співзвучність в серцях чернігівців, які в лютому-березні того ж року пережили блокаду Чернігова і тимчасову окупацію області. Жителям Чернігівщини надзвичайно близькі й зрозумілі тривоги та складнощі, які спіткали пересічну українську родину під час окупації рашистами невеличкого села Кавунівка.
Загарбники облаштовують блокпости, а українські цивільні намагаються пристосуватися до життя в умовах війни. Хіпстерка і буддистка Олеся Писаренко (арт. Катерина Велика), яка приїхала в рідне село з Києва на пару днів і застрягла там через війну, насправді боїться жити в окупації, але починає вести анонімний телеграм-канал «Бойовий тушкан». Її старша сестра Оля (арт. Ольга Ільо), енергійна і підприємлива бізнесменка, починає заробляти на базарі, щоб підтримати рідних, та намагається дістати ліки для своєї хворої бабусі. Стара баба Надя (засл.арт.України Антоніна Баглій), падаючи, зламала шийку стегна і залишається прикутою до ліжка та знаходить собі розраду в онуччиному телефоні. Мати (засл.арт.України Наталія Максименко) порається у городі, опікується родиною та доглядає немічну бабцю, яка вчить її давньому ворожінню, як виростити із зерен молочаю демона-захисника Молочайника. Бойові дії поступово наближаються до села, і родина ховається в укритті, влаштованому в погребі. Кума Валентина (арт. Тетяна Шумейко) приносить новини подій, які трапляються у селі та перед від’їздом передає Мамі листа, з якого стає зрозумілим все про Молочайника…
Як зазначав режисер-постановник вистави заслужений артист України Андрій Бакіров, в цій майже достовірній історії головним є філософський підтекст, що висвітлює духовну міцність українського народу, здатність до спротиву загарбникам та наснагу до міфотворчості, яка має надихати на боротьбу з ворогами.
Після завершення вистави глядачі, схвильовані талановитою грою акторів, бурхливими оваціями і букетами квітів вітали виконавців та запрошених на сцену режисера-постановника Андрія Бакірова і авторку п’єси Оксану Гриценко, яка була присутня на прем’єрі.
Директор театру Сергій Мойсієнко повідомив, що нинішня прем’єра знаменує завершення масштабного грантового мистецького проєкту, якій втілювався на базі драмтеатру за сприяння Міжнародного Фонду «Партнерство за сильну Україну», та запросив на сцену керівницю Проєкту ФПСУ Анну Онищенко, заступника голови облдержадміністрації Івана Ващенка та директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Людмилу Замай. Почесні гості привітали шевченківців з блискучою прем’єрою, висловили захоплення натхненною грою акторів та побажали колективу театру плідної творчої праці на культурно-мистецькій ниві Чернігівщини.
Приєднуючись до поздоровлень творчого ансамблю з успішною прем’єрою, запрошуємо чернігівців та гостей міста відвідати наступні покази вистави «Молочайник», що відбудуться у вересні цього року на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко,керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Віктор Кошмал