Категорія: Життєві історії

Добродійність. Нехай йому прибуває!

, , ,
На Великодень… глибинним змістом наповнилися слова «Христос воскрес!» – бо воскрес воістину. І заповів Господь любити ближнього. Більшість про це знають, та слідують Христовій настанові не всі. Моє життя після... Читати далі...

Світло й тіні радянських буднів

, , , ,
Хроніки Чернігівщини часів сталінізму.  Радянська дійсність завжди мала дві сторони: плакатний парадний фасад, – яскравий, привабливий, позитивний, – і закулісну реальність, – сіру, безпросвітну, обшарпану, – про яку не прийнято... Читати далі...

Для мене — звідси, для вас — звідти. Роздуми в лісі…

, , , ,
Михайло Блехман. Гілки хрускотять У лісі хочеться і вдається загубитися. Від усього, а головне – від усіх. Цих усіх так багато, що я втомилася питати себе – адже кого ще запитаєш?... Читати далі...

Питання не в тому, бути чи не бути?

Михайло Блехман. Оголошення. Оповідання з життя Не спалося, але – власне, чому «але»? – і писалося. Оповідання ковзало, немов потяг рейками, наближаючись до кінцевої станції, лише час від часу спотикаючись... Читати далі...

Командир уверен в каждом бойце — ни один из них в бою не подведет

, , , , , , , ,
Воины этого ВОПа уже много месяцев подряд обороняют определенный участок на Луганском направлении. Они выдержали сотни минометно-пулеметных обстрелов, отбили много атак ДРГ российских наемников. Они день и ночь несут боевое... Читати далі...

Хроніки Чернігівщини часів сталінізму: суворі радянські реалії

, , , , , , , ,
Реальний Радянський Союз — страшний і жорстокий! У нашому суспільстві ще вистачає індивідуумів, що марять Радянським Союзом. Вочевидь, вони мріють про дешеву ковбасу та горілку і думають, що у них... Читати далі...

Вони не залишилися вдома, бо на війні гинуть чоловіки, сини, друзі

, , , ,
Олена з позивним «Київ» відзначена орденом «Народний Герой України». Ця тендітна жінка з 72-ї бригади не гірше за чоловіків справляється з мінометними розрахунками. За визнанням її побратимів, вона нині одна... Читати далі...

Уламком снаряда їй розтрощило ногу, але вона не запала духом

, , , ,
«Утративши на війні ногу, я запитала коханого: «Як тепер нам жити?» — «Нічого, трошки повільніше прогулюватимемося». У травні минулого року дівчина отримала важке поранення під час ворожого обстрілу в районі Авдіївки.... Читати далі...

Фронтові будні реанімаційного ординатора Світлани Долик

, , , , , ,
«Дуже добре пам’ятаю свого першого врятованого пораненого. До найменших дрібниць можу розповісти про кожну з дев’яти його операцій…» На календарі пізня осінь. На годиннику початок дев’ятнадцятої, тож за вікном вже... Читати далі...

С российскими оккупантами воюет девушка с Урала, защищая Украину

, , , , ,
«Один мужчина сказал мне: «Лучше бы ты борщи варила…». Я ответила: «Станешь на мое место – пойду варить», но он почему-то не рискнул». Уроженка Урала, а ныне гражданка Украины Ольга... Читати далі...
1 … 41 42 43 44 45 … 55