Хто і для чого дискредитує Україну в очах світової спільноти?
Коли збройники повернуться з війни, а останній волонтер віддасть ключ від порожнього складу, знадвору вони відчують плісняве амбре авторитаризму. Цей сморід вже зараз чуть, тільки зараз його перебиває запах пороху, гару, крові, пилу і поту. А коли завершиться війна, кожен із нас повернеться до синьо-жовтої копії… Росії. Де великі маси зазомбованого народу, будуть співати славні Лідеру Нації… де влада скубтиме підприємця як гуску і жорстко пресувати тих, хто спробує крякнути… де ти або мовчиш, або тебе кошмарять силовики… де свобода слова загнана в резервацію ютубу…
Мантра “нам потрібна єдність, бо війна” буде замінена “нам потрібна єдність, бо країну відбудовувати”. Запитань владі не можна буде ставити – критикуєш, значить ворог. На ті запитання, що озвучать якісь шальоні студенти, активісти чи опозиція, просто не буде відповіді. А нашо рефлексувати – “партія у нас одна – стучать надо чащє…” (це радянськй анекдот – загугліть).
Авторитаризм вже поруч. Він смердить в дрібницях. І багато хто вже із ним змирився, бо бізнес віднімуть, викинуть із ланцюжка закупівель, звільнять… варіантів багато.
Авторитаризм вже тут, бо інформаційне поле захопила агітбудка і її щупальця-ЛОМи, пихаті в своїй владонаближеності. Авторитаризм поруч, бо можна просто взять і притиснути три телеканали – просто так. Медведчуковським медіа-лицям Банкова дозволяє (бо ж свої, малороси), а іншим – зась.
Авторитаризм тут, бо просто так взяти і не випустити за кордон лідера найбільшої опозиційної партії – легко. І пофігу, що це ледь не найдосвіченіший дипломат-міжнародник країни, в п’ятірці кращих так точно… що паспорти на руках… що запобіжного заходу немає. Пофігу. Ніззя.
Авторитаризм в деталях – спікер ВР видає відрядження, а на кордоні виявляється, що “не пущать”. Нехай Україну піде представляти ідіотка, що пропонувала в ЗСУ ввести розстріли – йпрст, це ж рівень.
І багато хто скаже, “слухай, давай після війни…”. Тільки після війни виявиться, що поборовши одного дракона ми отримаємо іншого. І буде пізно. Виявиться, що не за таку країну воювали і волонтерили.
P.S. І не треба “повернуться хлопці з війни – порядок наведуть”. Не наведуть. Бо авторитаризму, який упіймав кураж, пофігу, звідки хто повернувся. Бо “навести порядок”, це не емоція силової дії, а послідовне спокійне відстоювання прав, свобод, пріоритетів суспільства і інтересів державності. Державності, а не групки людей, які вирішили, що схопили Бога за бороду.
Теги для недоумків:
– “єдність” може бути лише навколо інтересів країни, державності, суспільства. Це цілісність, свобода\свободи, права, відповідальність, армія, ідентичність – це і є “Україна понад усе”. Ліпити недоторканного божка – це не єдність, це ідіотизм.
– право на власну точку зору, обгрунтовану (!) критику чи запитання – невід’ємне для громадян. Забрати це право – привести російський дух в хату за ручку.
– закривати очі і відкладати проблему на потім – постріл не в ногу, а в майбутнє.
– ні, ніхто не ставить під сумнів і не загрожує чинній владі – вони не спромоглися посилити країну протягом 2 років, їм і розгрібати наслідки та нести відповідальність. Робитимуть правильні речі – їх усі підтримують. Усі. Не заради них, заради країни – усі влади тимчасові.
На світлині рішення голови Верховної Ради. Рішення, на яке поклали великий блискучий болт… Хто? Як його звати?***
Віталій Гайдукевич
*** Від редакції. Як відомо, прикордонники, які несли службу під час виїзду за кордон екс-президента України Петра Порошенкадля участі в Парламентській асамблеї НАТО 28 травня 2022 року, на пред’явлення відповідного документу, підписаного Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком відповіли, що такого як Стефанчук – не знають. Це ще раз свідчить про “телефонне вибіркове право”, як один із способів, що веде до диктатури й авторитаризму.
