Спосіб примусового виконання судового рішення — арешт коштів

Левова частка роботи Міністерства юстиції України припадає саме на примусове виконання судових рішень, забезпечуючи справедливість та дотримання прав громадян.

Завдяки заходам, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а також завданням, які окреслює Мін’юст, державні виконавці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на завершальному етапі судового провадження повертають довіру громадян в неупереджене та об’єктивне розв’язання спору.

Про це розповіла очільниця Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірина СВИСТУН.

Домогтися бажаного результату та змусити несвідомих громадян вчинити дії, визначені судовим рішенням, допомагають примусові заходи, зокрема арешт банківських рахунків.

Важливо розуміти, що на момент накладення арешту на кошти виконавець не завжди володіє інформацією щодо сум та рахунків, на які законодавством заборонено звертати стягнення. Разом з цим, існує процедура зняття арешту з таких коштів. Зокрема, Законом передбачено, що якщо від банку надійшли документи, які підтверджують, що на кошти на цьому рахунку боржника заборонено звертати стягнення, – виконавець зобов’язаний зняти арешт з цих коштів не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідних документів.

Також слід зазначити, що іншими підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

– отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

– надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

– отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

– наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оцінювальної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку зі значним ступенем його зношення, пошкодженням;

– відсутність протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

– отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

– погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

– отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

– підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону «Про виконавче провадження».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Куди боржникові звертатися у таких випадках та які документи надавати?

Виконавці при накладенні арешту у постанові зазначають такі виключення, як накладення арешту, окрім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено Законом.

В разі надходження від банків інформації, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом, виконавці самостійно вживають заходів щодо зняття арешту з таких коштів.

З метою запобігання накладенню арешту на кошти, мешканцям Полтавщини, Сумщини та Чернігівщини, що мають грошові зобов’язання або ж заборгованість, радимо не зволікати, сплатити борг та звернутися до фахівців юстиції, перевіривши хід виконавчого провадження. Актуальні адреси та номери телефонів відділів державної виконавчої служби можна знайти за посиланням на сайті Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).