Як «Агролісгосп» Чернігівщини виживає у складні часи: прибутки, податки, робочі місця
Коропська газета «Нові горизонти» неодноразово писала про роботу СЛП «Агролісгосп» — підприємство, яке було одним із найбільших платників податків, отим джерелом, яке поповнювало бюджет селищної ради. Підприємство, котре одне з небагатьох дає роботу і зарплату понад сотні людей…
Наразі підприємство переживає, як кажуть, не найкращі часи. До речі, на Чернігівщині лісгоспи, котрі підпорядковані громаді, — лише два: у Коропі та Корюківці. Озвучити на сторінках проблематику СЛП «Агролісгосп», з’ясувати, наскільки економічна ситуація на підприємстві складна, чи є реальний вихід, нас спонукала позиція Коропського селищного голови Володимира Куніцина, яка днями була оприлюднена на сайті Коропської селищної ради
Позиція голови громади
Подаємо думку керманича Коропської громади Володимира Куніцина, яка була оприлюднена на сайті Коропської селищної ради:
«Нещодавно на засіданні виконкому звітував виконуючий обов’язки керівника підприємства Сергій Петрович Кулик. Результати роботи підприємства за квартал – всього-на-всього 8 тисяч гривень прибутку. На підприємстві, де працює близько 100 людей, за три місяці це зовсім мало. Звичайно, тут є об’єктивні причини: це і війна, і те, що вилучили дуже багато техніки з підприємства, і основне — мобілізували людей. Крім цього, підприємство виконує частину роботи, що не оплачується, бо пов’язана із забезпеченням військових деревиною.
Але є і певні суб’єктивні причини. Хоч колектив і старається робити максимум, але не всі люди можуть за певних обставин однаково справлятися з усіма складнощами і обставинами, які є на даному етапі. Із такими результатами підприємство може не втриматися на плаву. А воно спільне, всіх жителів громади. Тому треба думати і розглядати різні варіанти, як його зберегти, щоб воно продовжувало працювати і сплачувати податки у громаді, щоб були робочі місця.
Тому на засіданні виконкому після звіту в.о. керівника «Агролісгоспу» я звернувся до всіх присутніх із тією думкою, що одним із можливих варіантів збереження підприємства є його передача в оренду на якийсь час. Звісно, із чітко прописаними умовами. Перш за все — збереження реєстрації на нашій території, суттєвий ріст податкових надходжень та інше.
До речі, проаналізувавши останні 10 років роботи «Агролісгоспу», навіть у кращі часи, і при попередньому керівнику, все ж таки від такого підприємства податкові надходження були не такі великі. Більше того, за 10 років вони нічого практично не купили технологічного, не оновили транспортний парк, що дало б змогу зробити виробничі потужності сучасними. Я зараз не рахую ту ГАЗель, яку вони придбали, яку, до речі, теж вилучили на війну.
І навіть коли на підприємстві сталася пожежа, ще при попередньому керівнику, то ми з бюджету допомагали, виділяли 300 тисяч гривень. При нормальних справах підприємство могло б самостійно це зробити і працювати далі. Тому передача в оренду – один із можливих варіантів.
Інший можливий варіант, я от і вчора пропонував його депутатам – знайти людину, так би мовити «кризового менеджера», яка б могла взятися і зробити це підприємство значно прибутковішим, ніж воно є. Тому що є на території нашої громади підприємці, які займаються переробкою лісопродукції. Ми бачимо, що вони доволі успішні. Вони оновлюють парк техніки, і загалом розвиваються. Тому ось таке бачення. Якщо є інші слушні ідеї – будь ласка, пропонуйте, бо це підприємство не моє особисте, а всієї громади».
У пріоритеті — ведення лісового господарства
У будь-якій непростій ситуації ми готові почути думки інших людей, котрі безпосередньо дотичні до озвученої проблеми.
Віктор Федорович Мальцев. Представлення не потребує. 40 років він віддав «Агролісгоспу». Тож справедливо почути його думку з приводу.
— Я неодноразово говорив, і ви про це писали, що основний напрямок роботи «Агролісгоспу» — це ведення лісового господарства у закріплених за підприємством лісах. А все решта, маю на увазі деревообробку, — то на другому плані. А таких лісових масивів, що закріплені за «Агролісгоспом» за часів мого керівництва, було 11 тисяч 48 гектарів. При веденні лісового господарства підприємство має керуватися трьома основними заповідями лісника.
Перша. Ліс треба рубати. Для прикладу: якщо ліс досягнув стиглості — це проведення рубок головного користування. Якщо ліс раннього віку — це освітлення, прорідження лісового масиву. У лісі середнього віку проводять прохідні та санітарні рубки. Документом, яким ми повинні керуватися при проведенні всіх видів рубок, є проєкт розвитку лісового господарства на 10 років, тобто базове лісовпорядкування.
А проводить це базове лісовпорядкування інститут «Укрдержліспроєкт» і київська лісовпорядна експедиція, яка знаходиться в Ірпені.
У 2023 році у нас закінчився термін базового лісовпорядкування. У цьому ж 2023 році були проведені польові роботи (було обстеження кожного лісового масиву, заплановано рубку тощо). Фахівці почали робити камеральні роботи (це виготовлення документації). Гроші за роботи (і польові, і камеральні) ми заплатили ще у 2023 році. У нас була домовленість із «Укрдержліспроєктом», що він нам видає абсолютно готові матеріали із лісовпорядкування. Ці матеріали мають затверджуватися в Міністерстві екології України.
Але… Війна. Основних спеціалістів київської лісовпорядної експедиції мобілізували. Установа запросила на роботу пенсіонерів… Вони, на жаль, допустилися помилок у камеральній документації. Як результат — Міністерство екології України наше лісовпорядкування не затвердило і вже двічі повертало документи, аби усунути помилки.
До речі, лісовпорядкування для «Авангардлісу» також робила ця ж фірма, що і нам, ще і пізніше на рік, та «Авангардліс» має уже затверджений міністерством документ і цьогоріч буде працювати за новим лісовпорядним документом. То, можливо, питання не лише в помилках, допущених у наших документах? Може, варто налагоджувати особистісні контакти із самим Міністерством екології? Так, керівник громади писав листа на ім’я міністра, але безрезультатно.
На сухостої далеко не заїдеш
— На сьогодні документа з лісовпорядкування немає. Рубати практично нічого. Звідси і така ситуація на підприємстві, — пояснює Віктор Федорович.
Свого часу підприємство заготовляло за рік від 26 до 28 тисяч метрів кубічних деревини разом із дровами. Ідеться про всі види рубок, а з головного лісокористування мали десь 18 тисяч кубометрів. Наскільки мені відомо, у 2025 році деревини заготовили десь відсотків на 50 від того, що було раніше, — десь 14 тисяч кубометрів. Дещо на пиломатеріали пускали, 50 відсотків від заготовленого йшло на дрова.
Заготовка йде за рахунок санітарних рубок. Це практично весь сухостій. А що на тому сухостої заробиш? Сергій Петрович звітував на виконкомі селищної ради, що у першому кварталі підприємство має прибуток 8 тисяч гривень. То я вам скажу, вісім тисяч — то ще добре. Бо на сухостої далеко не заїдеш.
Але ще раз наголошую: пріоритетний вид діяльності «Агролісгоспу» — це ведення лісового господарства. Про це записано і в статуті підприємства. Деревообробка – це вторинний напрям роботи, але і без нього не можна. До речі, на сьогодні державні ліси взагалі відійшли від деревообробки, закривши всі свої цехи. У нашому ж випадку не закриєш, бо первинна деревообробка, на мою думку, має бути. Але не глибока, як мене не раз переконували. Глибокою переробкою нехай займаються приватники.
Для підприємства головне: заготовити ліс, посадити його і зберегти. А якщо говорити про площу, яку ми засаджували, то це десь приблизно 30 гектарів. Це і є друга заповідь лісника: зрубав – посади. А зберегти ліс — то третя заповідь лісника. Зберегти від самовільних вирубок, від пожеж, тому і має підприємство 20 лісників.
Про «нічого практично не купили» і «не такі великі податки»
З вуст голови громади прозвучало, що за десять років «Агролісгосп» практично нічого не придбав. Одну лише «Газельку».
— Це ж неправда. За останні десять років, починаючи з 2016-го, ми купили три автомобілі, сім тракторів, сім причепів до них, три фронтальні навантажувачі, автомобільний кран на базі авто КрАЗ, дві стрічкові пилорами, один багатопильний станок, зробили аспірацію — встановили в цеху витяжку, яка забирає тирсу від верстатів. Встановили відеоспостереження по території підприємства. Різної дрібниці до уваги не беру, — продовжує Віктор Федорович Мальцев. — І це вважається «нічого не придбали»? Голова міг би і поцікавитися матеріальним забезпеченням, перш ніж давати офіційні роз’яснення. У раді ж є відділ комунального майна, який має займатися роботою комунальних підприємств. То прийдіть, подивіться, як працює «Агролісгосп», що має, чого не має. Це ж підприємство селищної ради.
Інше прозвучало від голови: податкові надходження від такого підприємства були не такі великі… Точні цифри ви можете почути в бухгалтерії «Агролісгоспу». За мого керівництва підприємство у сплаті податків до місцевого бюджету стояло на третій позиції після освітянської галузі та медичної, але це сфери, у яких працювало та й працює багато людей. І то — бюджетна сфера, а не підприємство. Щоправда, тоді у нас працювали 130 чоловік, зараз значно менше.
Не треба забувати, що у 2022 році на ЗСУ було відпущено 250 кубів пиломатеріалів, а мовою грошей — це більше мільйона.
Володимир Миколайович Куніцин каже, що рада дала «Агролісгоспу» матеріальної допомоги 300 тисяч гривень після пожежі на підприємстві. Так, матеріальна допомога давалася, але не 300 тисяч гривень, а 250 тисяч гривень. І кошти ці надавалися на проведення базового лісовпорядкування, зокрема, на проведення оцінки впливу на довкілля рубок головного лісокористування.
Про роботу — мовою цифр
Про оті малі податки… Далеко забігати не будемо.
2023 рік: податків за рік сплачено 10 мільйонів 271 тисячу гривень.
2024 рік: 10 мільйонів 802 тисячі гривень податків.
2025 рік: підприємство сплатило 11 мільйонів 801 тисячу гривень податків.
Перший квартал цього року: 2 мільйони 744 тисячі гривень сплачено податків.
А нині про чистий прибуток: у 2023 році він склав 62 тисячі гривень, у 2024-му — 33 тисячі, у 2025 році — 502 тисячі гривень. Перший квартал цього року показав прибуток лише 8 тисяч гривень.
Кількість працівників за роки повномасштабки на підприємстві значно поменшала. Для прикладу, якщо у 2023 в «Агролісгоспі» працювало 113 чоловік, то на сьогодні — 89.
Що ж врятує підприємство
Третій рік обов’язки директора підприємства виконує Сергій Кулик. Питання і до нього.
— Ходять чутки, що підприємство хочуть продати. Озвучували навіть прізвище людини, яка б могла купити.
— Підприємство навряд чи, ліси ж не продаються, хіба що базу. Хоча навряд чи цей варіант продажу реальний. А ось в оренду підприємство можуть взяти. Та питання оренди вирішуватимуть депутати.
— На вашу думку, оренда врятує «Агролісгосп»?
— Сумніваюся. Орендарі з лісу нічого не візьмуть. Бо немає головного документа. Але може створитися купа ФОПів, аби уникнути податків. Це раз. По-друге, на підприємстві буде директор, бухгалтер, інженер, майстри — чоловік п’ять. Оце і всі робочі місця. Решта людей, які зараз працюють в «Агролісгоспі», буде розкидана по ФОПах. Така схема вже працює на інших підприємствах. Для прикладу, директор з інженером визначили рубки у лісових масивах, повіддавали їх ФОПам, вони там рубають, пиляють, садять ліс…
— А кризовий менеджер врятує ситуацію?
— Не врятує. Поки немає лісовпорядкування, жоден кризовий менеджер до нас не прийде.
— А що врятує?
— Документ з базового лісовпорядкування, який окреслює, узаконює роботу у веденні лісового господарства на 10 років. Це такий собі план роботи, простіше кажучи. Кошти за його виготовлення уже давно заплачені. Кошти великі — 1 мільйон 713 тисяч гривень, — розповідає Сергій Петрович. — Якщо лісовпорядкування не буде ще рік, то не буде і «Агролісгоспу». Наші ліси будуть передані в державу, «Ліси України». А за оці роки, що готується лісовпорядкування, уже стільки роботи накопичилося в лісах: і по рубках, і по насадженню молодого лісу… Тільки встигай робити, аби тільки підписали документ.
Скоро має відбутися уточнена нарада, яка має поставити крапку у долі багатостраждального документа із базового лісовпорядкування, який третій рік бродить різними профільними кабінетами. Надіємося, що документ міністерство підпише. Буде лісовпорядкування — буде і «Агролісгосп».
Людмила Власко,
газета «Нові горизонти» від 28 травня 2026 року
