Як філософ організував патріотичний «Пласт»

9 серпня 1886 р. у селі Бикові на Львівщині народився Олександр Тисовський, вчений, педагог, основоположник і організатор «Пласту».

Навчався у Львівському університеті, в 1909-му отримав ступінь доктора філософії.

Багато років викладав природознавство в Академічній гімназії Львова. Розробив унікальну виховну систему «Пласт», подібну до скаутського руху, з основним принципом: через працю над собою до розвитку та гартування свого характеру. Пласт поєднував християнську мораль та фізичне виховання молоді з українським колоритом. Днем народження Пласту вважається 12 квітня 1912-го. Назва походить від спеціальних піхотних відділів українського козацтва ХVІ-ХVІІ століть, які відігравали роль розвідувальної служби.

Олександр Тисовський автор підручників «Пласт» (1913) та «Життя в Пласті» (1921). Уклав Пластовий закон, написав текст і музику до Пластового Обіту. Продумав схему організації, детально опрацював методичну систему. При цьому виступав проти надмірної воєнізації і політизації Пласту.

«Високий, стрункий, пропорційно збудований, держиться завжди дуже просто, так що виглядає вищий, як є, – описував ідеолога Пласту Северин Левицький. – Звичайно був убраний у темний одяг, що виказував скромність, але й рівночасно велику чистоту, дбайливість… Загально здавалося, що він штучно холодний, але я згодом пізнав, що ця поверхова холодність є випливом наскрізь опанованого характеру, хоч поза цієї холодністю криється також глибока віра фанатика-науковця в правильність обраного шляху».

Пласт новий Під час Першої світової війни всі члени пластового гуртка Тисовського вступили до Легіону Українських січових стрільців. Пізніше очолював Верховну пластову раду. Після заборони організації польською владою в 1930-му, активно співпрацював із нелегальними пластовими структурами.