Законопроект про нацбезпеку – продовження радянщини

Проголосований у першому читанні закон «Про національну безпеку»  концептуально не міняє підходи, не закладає нових підвалин у системі національної безпеки та не зорієнтований на цінності країн НАТО.

Про це заявив український політик, екс-віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний.

На його думку, якщо взяти весь комплекс законодавства щодо сфери національної безпеки та оборони, то воно виростало із радянської посттоталітарної системи поглядів. Невипадково закон «Про національну безпеку», «Про оборону», «Про правовий режим воєнного стану та оборону», цілий ряд статутів військ нагадувало модель, в якій розвивалася Україна в межах Радянського Союзу.

Взірцем для оновлення цього законодавства можуть бути наймодерніші системи, які сьогодні існують у Європейському Союзі, США, Ізраїлі і т.д.

«Насправді нам запропоновано певний манікюрний огляд всього того, що ми маємо на сьогоднішній день. І прийнятий у першому читанні закон фактично концептуально не міняє підходи, не закладає нових підвалин у системі національної безпеки, не пропонує певних цінностей, інноваційних відповідей на поточні проблеми», – зазначив він.

Політик звертає увагу, що закон абсолютно ніяк не спонукає до зміни ціннісних пріоритетів, де б головним об’єктом була людина як громадянин, і людина як солдат. Нічого не сказано про розмежування функціональних ролей в організації безпеки, але натомість вводяться додаткові особи до керівництва сектором безпеки. Також дещо скорочені широко задекларовані в попередньому законі сфери та напрямки національної безпеки.

«Все це говорить про те, що автори, маючи за мету наблизити правову модель України та країн НАТО, не в повній мірі змогли виконати це завдання. На сьогоднішній день ідеологами проекту закону «Про національну безпеку», який подавався до Верховної Ради, є ті, хто плекав ту пострадянську, посттоталітарну систему оборони, яка по суті є замкнутою», – сказав він.

Політик переконаний, що невипадково в Україні продовжує діяти окремо закон про суспільний контроль за оборонним сектором, хоча міг бути частиною закону про нацбезпеку.

«Здебільшого цей закон має стосуватися організації безпосередньо військ та цивільної безпеки людей. З огляду на останні події на сході, волонтерський рух та волонтерська активність показала, що держава і військовий люд відстає від стрімкої швидкої реакції суспільства на напад Російської Федерації», – вважає Безсмертний.     

Спеціально для видання Спецкор РЕГІОН