У Чернігові закликали не закривати очі на НЕ дитячу проблему

Обов’язково дитині наносити травму при зверненні до лікаря, чи можливо пом’якшити фактори, що її травмують?

Ви знали, що за кордоном є спеціальні працівники в лікарнях, які допомагають дітям подолати страх перед уколами, лікарями та аналізами? Це приклад дитиноцентричного підходу. Не закривають очі на цю проблему, не кажуть: “Нічого страшного, переплачуть”, а наймають працівника, який допомагає легше проводити лікування, що значить – ефективніше. Тобто люди усвідомлюють, що є проблема, бо діти починають боятися білих халатів і цей страх часто залишається на все життя. Таке відношення до дитини — це, в цілому, підхід західного світу, де Людина має цінність. В нашій країні Людина, як одиниця, великого значення не має: пристосується, “нарожают єщьо”. І підхід до людини, як такої, зовсім інший…

Декілька місяців тому в Чернігові був скандал в травмпункті обласної лікарні у зв’язку з негуманним відношенням до 1,5 річної дитини. Маленька боїться лікарів і батьки про це попередили лікарів. Але для обробки рани медперсонал наполягав на тому, що батькам не можна бути поруч з дитиною. Це є порушенням низки нормативних документів. Потрібно було витрачати близько 1,5 год часу, викликати поліцію, псувати нерви і купу всього іншого задля того, щоб лікар надав медичну допомогу дитині.

Там є кабінет, де проводяться огляд та інші медичні маніпуляції. Батькам (більшості) не дозволяють бути поруч з дитиною (в першу чергу, мова про маленьких дітей). Про стерильність мова не йде, оскільки це не операційна, в якій, дійсно, все стерильно. Лікарі заходять з коридору, з інших відділень, діти – у тому, в чому приїхали. Хто розуміє, що таке стерильність операційної, той зрозуміє, що в даному випадку її немає і поруч. Пропозиції батьків купити в аптеці стерильний набір одягу для операційної – не аргумент для медперсоналу.

Зрозуміло, що є випадки, коли необхідна серйозна операція в стерильній операційній, або батьки явні неадеквати і заважають наданню медичної допомоги, або вони самі не хочуть бути присутніми, тоді ок. Але невже лікарям не зрозуміло, що для малесенької дитини це і так великий стрес, а не тільки фізична травма, що додатково завдається медиками, і дитині просто необхідна присутність батьків. Якщо немає критичної необхідності розлучати малечу з батьками, то навіщо принципово стояти на цій позиції? Відповідь одна – лікарям так зручніше. Простіше 4-5 медпрацівникам заламати дитину і зробити медичні маніпуляції швиденько, ніж сюсюкатися з малям. Які наслідки цього будуть, їх не цікавить! Хіба це проблема, що потім дитину в лікарню не затягнеш?? Подумаєш, велике діло. “Тх, а хто з нами панькався? Виросли і нічьо!”…

Все було б, дійсно, «нічьо», але вже багато прогресивних лікарів навіть в Україні використовують гуманні підходи, направлені, в першу чергу, на дитину. Вони кажуть, що дуже важливо, щоб батьки були поряд з дитино під час маніпуляцій там, де це можливо, і спираються на європейський досвід в цьому питанні.

Після розголосу цього випадку Чернігівське управління охорони здоров’я та Чернігівська обласна дитяча лікарня визнали факт порушення медперсоналом норм медичної етики. Проте, ситуація в цілому – не змінилася. За останні 2 місяці до нас в спільноту @комфортне батьківство надходили скарги від інших батьків про подібні негуманні випадки в травмпункті. Але є і батьки, які стверджують, що їх не розлучали з дитиною, і вони були поруч під час маніпуляцій.

Тому звертаємося до батьків, які готові поділитися з нами своїм досвідом відвідин травмпункту. Можливо, конфіденційно, а хто хоче – відкрито долучитися через подання скарг. Також цікавлять випадки, коли батькам дозволяли бути з дитиною. Можна написати в коментарях до публікації у соцмережі, а можна — в приватні повідомлення на сторінці спільноти Комфортне Батьківство. Чернігів також у мережі «Фейсбук».

Будь ласка, усі, кого турбує ця тема, не будьте байдужими! Поодинокі голоси в натовпі нечутні, тільки якщо ми разом почнемо говорити, нас почують, і тоді можливо змінити ситуацію на краще!

Тетяна Корж