Куди течуть молочні ріки?
Вітчизняні виробники молочної продукції все частіше зустрічаються з проблемою відсутності сировини – це той виклик, який їм доведеться здолати самостійно, оскільки нашому уряду, на жаль, не до протекції молочної галузі. Разом із тим постає й проблема збуту та втрати зовнішніх ринків у зв’язку з війною. На Чернігівщині повноцінно працюють чотири класичні молокопереробні заводи, один із них – ПрАТ «Куликівське молоко» – зумів вчасно переорієнтуватися, залишив за собою виробництво ліквідних товарів із меншими ризиками та знайшов нові ніші й шляхи для подальшого розвитку.
Від цільномолочки довелося відмовитись
Новітня історія Куликівського молокозаводу почалась у 1999 році, коли сюди зайшов новий власник. Наразі на підприємстві – 123 працівники, воно є одним із найбільших платників податків Куликівської громади, а його територія об’єднала два колишніх молокозаводи.
За словами Анатолія Дідура, голови наглядової ради молокопереробного підприємства ПрАТ «Куликівське молоко», молочний бізнес має сезонний характер, а пов’язано це з природними факторами. Тож надлишки, які молокозавод закуповує у весняно-літній період, тут переробляють у біржові товари, зокрема сухе молоко. Асортимент продукції підприємства досить широкий. Наразі тут виробляють сухе знежирене молоко, вершкове масло різних видів, достатньо широку групу напівтвердих сирів – «Сметанковий», «Мисливський», «Голландський», «Гауда», «Радомер», нещодавно на заводі запустили власну лінійку «Сир традицій Сіверщини». Також підприємство виробляє м’які сири та вершки.
«Від цільномолочки ми відійшли з початком блекаутів, – пояснює вимушений крок Анатолій Дідур. – Ця продукція – з меншим терміном придатності і більш чутлива до температурних режимів. Поки що відновлювати її виробництво не збираємось, не бачимо в цьому сенсу».
На основній базі підприємства виготовляють сухе молоко, що є біржовим товаром і реалізується оптовими партіями, та вершкове масло.
Вершки – на масло, молоко – на сушку!
Вимоги до якості продукції тут серйозні. Перед тим, як потрапити на виробництво, сировина ретельно перевіряється.
Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу Альбіна Приходько відповідає за аналізи молока.
«В нашій лабораторії ми робимо аналізи на кислотність, жирність, а також безпекові показники (як-от наявність антибіотиків, тощо, – Авт.) і тоді вже, якщо все гаразд, запускаємо молоко на виробництво, – пояснює лабораторну «кухню» спеціаліст. – Для переробки краще, коли є високий жир і білок, але та ж сама жирність теж сезонна, бо взимку молоко жирніше».
Начальник виробничої дільниці Олена Книр розповідає, що зараз дуже рідко трапляється неякісне молоко, оскільки левова частка сировини потрапляє на підприємство не від населення, а з ферм.
«Чому легко працювати з фермерами? Бо якщо показники не відповідають якості, молоко можна повернути», – пояснює вона.
На перший погляд виробничий процес є не дуже складним, але потребує ретельної уваги та чистоти, тому усі працюють у спеціальному одязі.
Після того, як якість молока підтвердить лабораторія, молоковоз зливає його у відділ приймання. Все відбувається в закритому потоці. Молоко сортують по якості, і далі воно йде в різні ємності. На виробництві розміщені три сепараційні установки, які розділяють сировину на вершки та знежирене молоко. Знежирене молоко подають на сушку, а вершки йдуть на виготовлення масла. За добу на підприємстві можуть переробити близько 100 тонн молока.
У відділенні згущення та виготовлення сухого молока дві німецькі вакуумні установки здатні виробити 5 тонн знежиреного молока за годину.
«Взагалі з 11,5 тонн молока знежиреного виходить одна тонна сухого знежиреного, – каже Олена Книр. – Вже з вакууму готова продукція подається на сушку, звідти вона йде у накопичувальний бункер, а вже потім молоко фасують і відвозять на склад».
Держава має стати лобістом галузі
За словами голови наглядової ради молокопереробного підприємства ПрАТ «Куликівське молоко» Анатолія Дідура, реалізація сухого молока відбувається оптовими партіями, переважно на підприємства вітчизняної харчової промисловості. Від експорту тут давно відмовились і зробили ставку на внутрішній ринок.
«Через те, що почали менше імпортувати в Україну, з’явилась власна ніша. Коли Євросоюз у минулому році зняв квоти на продукцію, збільшився експорт нашої молочки, і тоді вже ті ж самі поляки, побачивши, що наша продукція завойовує їхній ринок, почали говорити про квоти. Але коли поляки возили в Україну, то всім нам красномовно розповідали про конкуренцію та ефективність. Але ж це не лише конкуренція з точки зору бізнесу, а конкуренція урядів, бо в них це все дотується державою. Звісно, нам дали безвіз, але це аж ніяк не про економіку. Як показала практика, наша продукція непогано конкурує з європейською. Зніміть квоти і зробіть нам економічний безвіз!» – сказав Анатолій Дідур.
Наразі ПрАТ «Куликівське молоко» працює на 100 відсотків потужності. Пов’язано це з двома факторами: літнім періодом, коли молока достатньо, та угодами з національними виробниками, які не можуть повністю переробити свою продукцію. З ними куликівці працюють за давальницькою схемою.
«Це якщо ми говоримо про виробництво сухого молока і масла. Якщо говорити про виробництво сирів, то це десь наполовину, але зі зменшенням молока ми будемо перерозподіляти цей відсоток, – пояснює голова наглядової ради підприємства. – Що стосується експорту, то через війну і складну логістику його немає. У нас контракти з національними немолочними підприємствами, і свою продукцію ми реалізовуємо на них. Частково продаємо її як сировину для інших видів продукції».
На питання про те, які ринки ми втрачаємо, а які здобуваємо, Анатолій Дідур відповів так: «Якщо ми говоримо про молочну галузь, то спочатку треба визначитись, що пріоритетом для нас є переробка, бо це додана вартість і валютні надходження від експорту. Якщо ми зараз стикаємось із дефіцитом сировини і вона зростає у вартості за рахунок дефіциту, то, напевне, конкурувати з тими ж поляками дуже важко, оскільки в них виробництво молока тільки зростає. Вже зараз ідуть розмови про те, що певний об’єм молочної сировини наші підприємства будуть закуповувати в них і компенсовувати дефіцит на внутрішньому ринку. Крайні роки імпорт молочної продукції тільки зростав і, як не дивно звучить, лише повномасштабна війна це зупинила, бо для іноземних товарів є ризики. Ситуація стабілізувалась. Проте до вторгнення молочка зростала, зараз ми будемо імпортувати ще й сировину, але бізнесу треба виживати, і тут держава має мати стратегії і виступати медіатором цих процесів, а МінАПК має бути лобістом галузі».
Модернізація за рахунок грантів
Географія реалізації продукції «Куликівського молока» є досить широкою. Підприємство щільно працює по Чернігівській області, частково в Сумській та Київській областях, а через дистриб’юторів реалізує товар на Схід та Південь нашої держави. Та все ж основні продажі – це Чернігівська область. Якісний товар куликівських молокопереробників можна придбати в мережах магазинів «Седам маркет», «Куликівські ковбаси», «М’яссіто» і в мережі продуктових кіосків.
І якщо більшість зараз думає про те, щоб вижити, «Куликівське молоко» працює в напрямку розвитку.
«Незабаром зменшиться кількість молока, і ми плануємо провести модернізацію. Ставимо на паузу виробництво сухого молока і модернізуємо котельні, – пояснює Анатолій Дідур. – На сирному виробництві ми взагалі хочемо відійти від споживання природного газу».
ПрАТ «Куликівське молоко» є вдалим яскравим прикладом співпраці приватного бізнесу та міжнародних грантодавців, оскільки енергетична модернізація підприємства відбуватиметься за рахунок міжнародних грантів. Це і потужний генератор для сирзаводу, і модернізація котелень для зменшення споживання газу, і, власне, заміна котлів.
«Гранти – це кошти європейців та американців, а вони свої гроші куди завгодно не розкидають, – каже голова наглядової ради «Куликівського молока». – У нашому випадку не було б щастя, та нещастя допомогло, адже для Чернігівщини, Київщини та Сумщини є багато іноземних програм на підтримку бізнесу. І тут не варто думати про те, що потрібен спеціаліст, а треба шукати можливості і мати бажання розвиватись».
Анатолій Дідур порахував, що за рахунок модернізації знизиться собівартість продукції, а отже вона стане ще більш конкурентною. До того ж «Куликівське молоко» планує зайти ще в один сегмент, однак для цього треба ставити нову лінію.
«Не хочу завчасно загадувати, краще хай це буде сюрпризом для наших споживачів», – резюмував голова наглядової ради ПрАТ «Куликівське молоко».
Віталій Назаренко
