Агрохолдинги плюють на пам`ять предків заради наживи

Дії осіб у кримінальному провадженні щодо розораних курганів у Борзнянському районі Чернігівщини можуть перекваліфікувати на більш тяжкі, ніж були визначені раніше.

Навесні цього року чернігівські науковці зафіксували факти порушення агрохолдингами пам’яткоохоронного законодавства.

Тоді спеціальна комісія заактувала близько двох десятків розораних курганних некрополів, більшість із яких – доби бронзи і є ровесниками єгипетських пірамід. До цього часу справа стояла на місці, ба навіть більше – після збору врожаю орендарі-латифундисти знову розвернули плугами пам’ятки історії.  Коли покарають винних і чи покарають їх взагалі? 

Дивна кваліфікація

Справа знищених курганів – на контролі громадськості. Після певного затишшя та застою в розслідуванні, активісти вирішили дізнатися, як ідуть справи.

Громадська організація «Комітет народного контролю» звернулася з відповідним запитом про надання інформації, але не до Борзнянського відділення поліції Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області, а безпосередньо до поліцейського керівництва області.

Відповідь не забарилася! Попри раніше відомі факти та відкрите 28 травня 2019 року кримінальне провадження і кваліфікацію справи як самозахват, начальник слідчого управління області, полковник поліції Євген Гончаров повідомив, що його управління скерувало запити на отримання інформації щодо віднесення земель поблизу сіл Хороше Озеро, Сиволож та Прохори до земель історико-культурного призначення. Слідчі хочуть з’ясувати, чи є кургани на цих землях об’єктами історико-культурної спадщини.

«Після отримання відповідей на запити буде вирішено питання про перекваліфікацію діяння за ст.298 КК України або за іншою частиною ст.197-1 КК України», – сказано у відповіді.

Заступник голови «Комітету народного контролю» Валерій Марченко дещо здивований позицією місцевих слідчих.

«Дивно, що поліція кваліфікувала справу не за даними перевірки і скерованими матеріалами, а за публікаціями в мережі Інтернет. Кваліфікація теж вражає – незаконне зайняття земель. І це попри те, що у висновку науковців ідеться про знищення пам’яток історико-культурного значення. А їх там – більше двох десятків, а не один курган, як написано в матеріалах справи», – говорить Валерій Марченко.

Нагадаємо, навесні цього року спеціальною комісією з науковців було встановлено, що поблизу Хорошого Озера розорані та засіяні сільгоспкультурами чотири групи курганів ІІ-І тисячоліття до нашої ери (між іншим, ровесники єгипетських пірамід), вік однієї з груп досі не встановлено. Всі вони стоять на обліку та охороняються законом!

«Група курганів (в тому числі Зелена Могила) ІІ-І тисячоліття до нашої ери, охоронний № 2181-Чр, за 2 кілометри на захід від села Хороше Озеро, взята на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 17.11.1980 року № 551 – на момент обстеження менший курганний насип розораний та засаджений сільськогосподарськими культурами. Курган Зелена Могила задернований, порослий деревами, поли кургану розорюються», – уривок із Акту обстеження пам’яток археології місцевого значення.

Питання курганів не дадуть заговорити

Поблизу села Прохори розорані та засіяні сільгоспкультурами 4 групи курганів (некрополів) ІІ-І тисячоліття до нашої ери.

Окрім того, біля Пам’ятного, Прохорів та Хорошого Озера зафіксовано ще 5 курганів, які не стоять на обліку. Всі – розорані та засіяні!

В результаті обстеження представники профільних відомств встановили, що землекористувачі порушують чинне пам’яткоохоронне законодавство.

Так, відповідно до статей 24-25, 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будь-які земельні роботи, які можуть зашкодити пам’ятці, забороняються. Оранка пам’яток із наземними ознаками також заборонена!

При цьому в процесі розпаювання земель всі пам’ятки були нанесені на карти землекористування, відтак орендарі не могли не знати, де вони знаходяться. Зрештою, з’ясувати чи це насправді так – в компетенції правоохоронних органів.

Зафіксовані факти тягнуть на статтю 298 Кримінального Кодексу України – нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури. Зокрема, в частині другій згаданої статті говориться, що «умисне нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури, вчинені щодо об’єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років».

Окрім ув’язнення, передбачено ще й відшкодування державі збитків. Щодо останнього, то існує навіть спеціальна методика їх обрахування. Штраф за один розораний курган складає  близько 3 мільйонів гривень! 

Землі біля села Хороше Озеро обробляє СТОВ «Дружба Нова» – кластер агрохолдингу «Кернел», а біля села Прохори – холдинг «Агротрейд».

Доки в обласному управлінні Нацполіції чекають відповідей на розіслані запити, у «Комітеті народного контролю» думають над організацією круглого столу з проблем збереження історично-культурної спадщини та притягнення до відповідальності землекористувачів. Найближчим часом питання винесуть на громадську раду при Чернігівській облдержадміністрації.

Віталій Назаренко, фото автора

На першому фото: засіяний курган навесні