Лісове господарство України: замість хаосу — порядок, замість дотацій — прибуток

Завершення каденції Юрія Болоховця на посаді Генерального директора ДП «Ліси України» ознаменувалося публікацією розлогого, фактологічно насиченого звіту вже екс-очільника лісового державного підприємства, який підбиває підсумки трирічної радикальної перебудови лісової галузі. Пропонований матеріал — це не просто формальний документ про кадрове переміщення, а детальний маніфест наймасштабнішої управлінської реформи у державному секторі останніх років. Проаналізуємо, як команді реформаторів удалося перетворити хронічно збиткову систему на потужного донора державного бюджету під час повномасштабної війни.

Руйнація «удільних князівств»: від інерції до вертикальної інтеграції

Головний посил аналізованого тексту, який розмістив на персональній сторінці у Фейсбуці Юрій Болоховець, полягає у демонстрації успішного демонтажу старої радянської моделі управління. Отриманий у спадок лісовий сектор станом на 2022 рік являв собою хаотичну структуру з 360 розрізнених лісгоспів. Кожен із них функціонував як окреме господарство зі своїми стандартами обліку, фінансової дисципліни та, що найважливіше, власними «тіньовими» правилами гри. Ця роздробленість створювала ідеальне середовище для корупції: продаж деревини наближеним переробникам за заниженими цінами, незаконні рубки, приватизація лісфонду та функціонування збиткових державних деревообробних цехів. Як наслідок — у рік перед реформою галузь показала мізерну рентабельність у 3,7% та чистий збиток у мінус 150 млн грн, вимагаючи постійних дотацій.

Створення у вересні 2022 року єдиної компанії ДП «Ліси України» та укрупнення лісгоспів (їх кількість зменшили вдвічі) стали інституційним фундаментом змін. Замість неефективних деревообробних цехів, які не витримували конкуренції, фокус перемістився на ефективне управління 6,9 млн га лісового фонду через прозору єдину вертикаль: 9 регіональних офісів та понад 1 400 лісництв.

Економічне диво: біржова прозорість проти тіньових схем

Найбільш вражаючим і переконливим блоком звіту Болоховця є фінансово-економічні показники. Переведення 100% лісопродукції на конкурентні біржові торги замість кулуарних «прямих договорів» повністю переформатувало ринок. Автор звіту наголошує на безпрецедентному рівні прозорості — публікації даних щодо кожної біржової угоди, аналогів чому немає в більшості країн Європи. Більше того, реформатори врахували регіональну специфіку (наприклад, формування дрібних лотів до 100 кубометрів для малого бізнесу Карпат) та впровадили піврічні форвардні контракти для запобігання ціновим коливанням. Результат не забарився.

Порівняльна таблиця ключових фінансових показників лісової галузі:

Загалом за три роки підприємство перерахувало до зведеного бюджету країни понад 35 млрд грн, перетворившись із прохача дотацій на одного з найбільших локомотивів наповнення державної казни.

Кадрова оптимізація та соціальний договір

У звіті чітко простежується раціональний підхід до управління людським капіталом. Скорочення загальної чисельності штату з 29,7 тис. до 22,6 тис. осіб відбулося виключно за рахунок ліквідації дублюючих функцій та роздутого адміністративного апарату, а не лісників чи виробничників. Завдяки цьому середня зарплата в галузі зросла на 68% — з 21,1 тис. грн до 35,5 тис. грн у 2026 році. Жорсткий фільтр у вигляді кваліфікаційних вимог (профільна освіта + досвід) закрив шлях на керівні посади випадковим людям.

Окремої похвали заслуговує військово-соціальний вектор компанії. В умовах повномасштабної війни підприємство виділило 1,7 млрд грн на потреби ЗСУ (включаючи 520 тис. кубометрів лісоматеріалів, техніку, дрони та Starlink). Для мобілізованих та демобілізованих працівників (а це понад 2,6 тисячі осіб) створено безпрецедентний пакет підтримки: 100% працевлаштування після повернення, 20% надбавки до окладу, матеріальна допомога на лікування та фінансування навчання дітей загиблих співробітників.

Екологічний розворот: Карпати без суцільних рубок та порятунок самосійних лісів

Для екологічно орієнтованого читача найважливішою частиною звіту стане стратегічний перехід до наближеного до природи лісівництва. Десятиліттями Карпати потерпали від агресивних суцільних рубок головного користування, які нищили екосистему та спричиняли деградацію ґрунтів. ДП «Ліси України» оголосило про створення кадрових і технологічних умов для повної відмови від цієї практики на всій площі карпатського лісового фонду (близько 1 млн га), починаючи з наступного року. Пріоритетом стають вибіркові рубки та природне поновлення лісів. Про міжнародне визнання цих стандартів свідчить FSC-сертифікація 4,74 млн га, що вивело Україну на 3 місце в Європі після Швеції та Туреччини.

Вагомим природоохоронним здобутком є також порятунок самосійних і безхазяйних лісів. Галузь повернула у державну власність близько 30 тис. га таких земель, до яких напередодні додалися ще 18 тис. га на Одещині. Потенціал цього напрямку Юрій Болоховець оцінює у 1,5 мільйона гектарів, що може стати глобальним екологічним проєктом на десятиліття.

Інфраструктура та погляд у майбутнє (2026–2027)

Модернізація торкнулася й матеріально-технічної бази: понад 1,3 млрд грн інвестицій дозволили побудувати 343 км нових лісових доріг та оновити протипожежний флот. Завдяки цьому, навіть у періоди аномальної спеки, площі лісових пожеж виявилися в рази меншими за середні показники минулих років. А створення 154 сучасних рекреаційних пунктів захистило масиви від хаотичного «людського фактору».

Головними завданнями для наступників екскерівник називає:

1. Завершення розпочатої у вересні 2025 року корпоратизації (перетворення ДП на акціонерне товариство зі 100% державною власністю).
2. Повне впровадження ERP-системи автоматизації бізнес-процесів та перехід на стандарти МСФЗ.
3. Досягнення стратегічної мети — збільшення лісистості України з поточних 15,9% до оптимальних 20% до 2035 року.

Резюме

Звіт Юрія Болоховця демонструє класичний кейс успішного «кризового менеджменту» державного рівня в екстремальних умовах війни. Проте реформа лісової галузі зараз перебуває у хиткій точці транзиту. Як справедливо резюмує автор, повернутися назад до ручного управління, корупційних прямих контрактів та роздробленості наразі набагато легше, ніж завершити інституційні зміни. Нове керівництво та Державне агентство лісових ресурсів на чолі з Віктором Смалем мають проявити політичну волю, щоб закладений фундамент не перетворився на чергову втрачену можливість, а реформа була доведена до логічного фіналу заради майбутніх поколінь.

Доповнення

У 2025 році стосовно Юрія Болоховця правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження щодо Юрія Болоховця. Однак суд, проаналізувавши матеріали, не знайшов підстав для обвинувачень керівника ДП «Ліси України». Сам Юрій Болоховець вказував на те, що причиною підозри стала лісова реформа, в результаті якої «стара система була зруйнована, а мільярдні прибутки від реалізації державної деревини почали сплачуватися в бюджет».

ДП «Ліси України» є одним з найбільших лісокористувачів Європи та входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебуває 6,6 млн га земель державного лісового фонду.

Сергій Вітер, спеціально для видання speckor.net

01.07.2026 р.

Повний текст звіту Юрія Болоховця тут: Сьогодні я завершую роботу на посаді Генерального директора ДП «Ліси України»