Щиро дякую поліції!
Вирішила розповісти про недавній випадок зі свого життя.
Отримавши пенсію, вирішила піти на базар – купити кукурудзу своїм онукам, вони її дуже люблять. На Привокзальному ринку підійшла до продавця. Кукурудза у нього була велика, в «одежині». Чоловік запевнив, що вона – хороша, смачна, навіть нігтем надавив – мовляв, соковита. Я придбала 25 штук – на 25 гривень. Чимчикуючи додому, зупинилися біля сусідки. Вона поглянула на кукурудзу і сказала, що це – кормова, польова. Я відщипнула зернинку – одна шкірка…
Що ж, повернулася до продавця, виклала кукурудзу, пояснила, що його товар – не надто якісний, і попросила повернути гроші. Та він почав горлати на увесь ринок – мовляв, я начебто десь вешталася, отруїла цю кукурудзу і ось тепер прийшла до нього з якимись надуманими претензіями. Прокричав і заявив категорично: «Грошей не дам!». Потім, трохи поміркувавши, сказав: «Дам тобі десятку і забирайся звідси».
Образа й обурення переповнили мене. Відповіла, що викличу поліцію. Але він лише гмикнув: «Викликай, що вони мені зроблять? Я їх не боюся». Тоді я зателефонувала за номером «102», хоча, відверто кажучи, не надто сподівалася на диво, що на таку ніби дрібну скаргу правоохоронці зреагують. Втім, вони мене уважно вислухали і… приїхали! Підійшли до продавця – він знову заходився кричати, звинувачуючи натомість мене. Та сільська бабуся, яка саме проходила повз нас і почула сварку, не розгубилася – зупинилась поруч і пояснила: «Ця кукурудза – безперечно, з поля…». «Ви впевнені?» – уточнив поліцейський. «Так, звісно, я точно знаю», – промовила бабуся. Тоді один із цих правоохоронців (їх приїхало двоє) нахилився і щось тихо сказав продавцеві, і той… повернув мені гроші!
З повагою,
Світлана Олексіївна Астаф’єва, пенсіонерка, м. Чернігів
