У Чернігові оголосили збір коштів на виготовлення металевих флагштоків
На території Чернігівського міського цвинтаря Яцево навічно спочили Герої України, які віддали життя за свободу та незалежність своєї Батьківщини під час українсько-російської війни 2014-2018 р.р.
Час від часу трапляються випадки, коли хтось поцупить або металеву річ з могили бійця, або флагшток тощо. А недавні події, коли було помічене викрадення кількох вудилищ, які застосовувались як флагштоки для прапорів, змусили активістів провести прес-конференцію, під час якої була оприлюднена версія, що нібито крадіжку могли скоїти особи ромської національності. І знайшовся свідок-таксист, який все це бачив. Тим більше, що після оприлюднення інформації в соціальних мережах, флагштоки були поставлені на місце.
Про це під час прес-конференції, яка відбулася 21 березня 2018 року в приміщенні Чернігівського обласного осередку ВО «Просвіта» (вулиця Хлібопекарська, 10), говорили громадські активісти та матері загиблих бійців та воїнів в українсько-російській війні.
Однак, як виявилося, не всі батьки загиблих воїнів та бійців, що захищали Україну від російських снарядів та куль, повністю згодні з офіційною думкою активістів. Вони вважають, що хоча викрадення деяких предметів з могил і були, але все ж таки це не мало масового характеру. І хоча ніхто з організаторів прес-конференції не обвинувачував ромів як таких, а лише мова йшла про конкретних осіб, які могли скоїти правопорушення, чомусь деякі матері загиблих почали робити несправедливі закиди активістам, мовляв, вони перед кимось роблять собі певний піар.
Також, як з’ясувалося, виникають різнобічні думки та судження між батьками загиблих воїнів та добровольців щодо виготовлення більш надійних, тобто металевих флагштоків, які б можна замінити замість тих, що вже використовуються з пластику. Деякі рідні вважають, що достатньо одного державного прапора України на одній капличці, яку планують спорудити на території поховань учасників АТО, інші хочуть, аби, як і зараз, біля кожної поховання, біля кожної могили, був окремий прапор, як знамено держави, за яку кожний з цих героїв віддав найдорожче — своє життя. І це й справді набагато логічніше. Бо якщо всього один прапор, то погодьтеся — це якось притуплює зовнішню значимість українсько-російської війни, завуальовує масштабність трагедії, якої не повинно було б бути. Саме через ненажерливість двоглавого російського орла, що вилилась у військову експансію Російської Федерації, і виникло це сумне місце-поховання. І добре, що інші матері, чиї сини теж загинули на фронті в зоні так званої АТО, розуміють, що біль від втрати рідних — не тільки пронизала серця батьків, а пам’ять про загиблих воїнів та бійців важлива також і для інших членів суспільства, в даному випадку, чернігівців.
Активісти порушили кілька проблемних питань, і, зокрема, щодо посилення охорони території комунального підприємства Яцево та чітко визначити розпорядок роботи, принаймні необхідно встановити, на думку активістів, режим відвідування, аби вночі на територію цвинтаря ніхто не заходив. На мою думку, доцільно було б з міського бюджету виділяти щорічно відповідні кошти на оновлення прапорів, аби самі родичі загиблих чи то громадські активісти не збирали на це кошти. А нині, аби не чекати коли там будуть розглядати це питання (а чи будуть?) місцеві органи влади, активісти оголосили збір потрібних коштів на виготовлення металевих флагштоків.
У прес-конференції взяли участь представники чернігівського осередку формації «С14», представники громадської організації територіальної оборони Чернігівщини «Перша Чернігівська сотня», батьки загиблих воїнів.
Обговорювали проблемні питання: Валерій Рябченко — командир Першої Чернігівської сотні, Олександр Максимець — координатор формації СІЧ-14 (м.Чернігів), Раїса Шанська — мати загиблого воїна в АТО, Петро Главацький — циганський барон Чернігова та області, Наталія Бушніна — мати загиблого в АТО Євгенія Бушніна, Тетяна Ряба — мати загиблого сина в АТО Віталія Рябого, Бондарев Олександр — громадська організація «Громадські Ініціативи Майдану», Любов Іванівна — мати загиблого в українсько-російській війні Павла Старченка.
Сергій Вітер
