Влада вигадала міфи, бо страшенно далека вона від народу

Так вже було не раз: як тільки змінюється мінімалка, одразу підвищується майже все: від комунальних тарифів до цін на продукти. Так і хочеться нашій владі нагадати ленінське висловлювання “Не тем путем идете, товарищи!”. Адже, якщо провести аналогії з попередніми “підвищеннями” зарплат та пенсій, то вже з нового року буханець хліба коштуватиме від 20 до 35 грн, кілограм ковбаси, яка є нині за ціною 80 грн, буде коштувати 150 грн, сир з 35-45 гривень “підніемться” до 90-100 грн, півлітра олії коштуватиме 50-60 грн…

Щойно надішла квитанція за опалення. За трикімнатну квартиру у 68 кв.м. нарахована платня за листопад 2900 грн. І це ще без врахувань за гарячу та холодну воду, газ, інші платежі. Було б набагато корисніше для людей, якби влада пішла іншим шляхом: зменшила б комунальні тарифи, і ціни на все інше не підвищилися б. Але вона на такий крок не зважиться, адже треба й надалі набивати кишені олігархам та монополістам…

Аналізуючи подібну тактику та стратегію української влади, можна з усією впевненістю констатувати: сьогоднішній уряд своїми діями веде країну до інфляційних процесів.

Тим не менше, ми розміщуємо рекомендації, які підготували в Департаменті інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України. Вони так і називаються МІФІ ПРО МІНІМАЛКУ. Подивіться, почитайте та самі робіть висновки, адже до підвищення всього залишилося не так багато часу…

П’ять міфів про нову «мінімалку»

Збільшення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати (МЗП) до 3200 гривень має стати першим кроком у масштабній урядовій реформі оплати праці. Ідея підвищення соціальної захищеності працюючого населення не має нічого спільного із численними міфами, що їх поширюють опоненти. Ми зібрали головні міфи про підвищення МЗП і готові аргументовано довести їх безпідставність.

Міф 1. Підвищення МЗП є передчасним

Підвищення МЗП повністю відповідає економічним реаліям. Так, у січні 2014 року співвідношення МЗП і фактичного прожиткового мінімуму становило 88,5%. У грудні цього року — 48,7%. Індекс споживчих цін протягом трьох років зріс утричі, а розмір МЗП — лише на 30%. Згідно з розрахунками експертів, щоб повернути купівельну спроможність громадян до рівня грудня 2013 року, МЗП має становити 2442 гривні.

Рішення про підвищення МЗП також враховує співвідношення мінімальної зарплати та її середній розмір. Якщо у січні 2014 року співвідношення мінімальної та середньої заробітних плат становило 38,7 %, то у травні 2016 року — 29,1% (за рекомендаціями Міжнародної організації праці таке співвідношення має становити не менше 50%, у країнах ЄС — 60%).

Усе це призвело до того, що рівень оплати праці в нашій країні — один із найнижчих у Європі. Підвищення МЗП має не тільки наблизити Україну до європейських стандартів в оплаті праці, а й почати поступове відновлення купівельної спроможності населення.

Міф 2. Підвищення МЗП призведе до «зрівнялівки» в оплаті праці

У разі зростання МЗП – одночасно пропонується підвищити розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки до 1600 гривень. Тобто до розміру затвердженого прожиткового мінімуму. Відтак посадовий оклад працівника першого розряду з першого січня 2017 року (відносно грудня 2016 року) зросте на 44%. Відповідно зростуть і посадові оклади працівників бюджетної сфери в середньому на 50%. Для цього в проекті Державного бюджету на наступний рік додатково передбачено 40 мільярдів гривень.

Отже, середня заробітна плата дільничного лікаря терапевта вищої категорії, віднесеного до 13 розряду єдиної тарифної сітки, становитиме 4940 гривень. Посадові оклади вчителів із нового року мають намір підвищити у тарифній сітці на два тарифні розряди. Так, вчитель вищої категорії буде віднесений до 14 розряду і отримуватиме майже 5266 гривень, а вчитель без категорії — 3960 гривень.

За останніми даними Державної служби статистики України, у вересні 2016 року серед 7,5 мільйона працівників 38,3% (майже три мільйони) отримували заробітну плату до 3000 гривень. Ще 8,4% (628 тисячі працівників) отримують заробітну плату у розмірі 3000–3500 гривень. Серед 1,3 мільйона працівників галузі освіти 45,1% (603 тисячі) отримують заробітну плату у розмірі до 3000 гривень. Ще 10,2% (136 тисячі) — у розмірі

3000–3500 гривень. Серед 818 тисяч працівників галузі охорони здоров’я 55,1% (451 тисяча працівників) отримують заробітну плату у розмірі до 3000 гривень. Ще 11,9% (97 тисяч) — у розмірі 3000–3500 гривень.

Міф 3. Підвищення МЗП призведе до розкручування інфляції

Згідно з розрахунками фахівців Національного Банку України, підвищення МЗП до 3200 гривень не призведе до виходу інфляції за межі запланованого показника — 8% (плюс-мінус 2%). Натомість середня номінальна зарплата у 2017 році зросте приблизно на 23%. Особливо високими темпами середня зарплата зросте для низькооплачуваних працівників. Тобто доходи громадян зростатимуть швидше за ціни. Як наслідок — збільшиться споживання, переважно продовольчих товарів. При цьому ефект на платіжний баланс, а отже, на валютний ринок, буде мінімальний, оскільки додаткові доходи будуть спрямовані переважно на товари внутрішнього виробництва.

Міф 4. Підвищення МЗП звузить коло отримувачів субсидії на оплату комунальних послуг

Зростання МЗП з 1 січня 2017 року до 3200 гривень не вплине на розмір субсидії, призначеної в опалювальному сезоні 2016–2017 років. Для розрахунку розміру субсидій у цьому опалювальному сезоні враховуються доходи за минулий 2015 рік. Корекція розміру субсидій з урахуванням підвищення заробітних плат буде проводитися вже у наступному опалювальному сезоні.

Міф 5. Після підвищення МЗП збільшиться податкове навантаження «спрощенців»

За діючими правилами розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» першої і другої груп дійсно прив’язаний до МЗП. Але Уряд подбав про збереження малого бізнесу і запропонував скасувати таку прив’язку. У наступному році розмір ставки єдиного податку для платників першої групи (з річним доходом до 300 тисяч гривень) буде розраховуватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму — 1600 гривень.

За повідомленням Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України