Василь Стус – людина совісті та чистої душі

6 січня 2018 року виповнилося б 80 років відомому українському поету і перекладачу, літературознавцю, громадському діячу Василю Стусу – людині незламної волі, людині-символу та однієї з найвизначніших по-статей української літератури ХХ століття.

Василь Стус належить до числа тих представників українського народу, чиє ім’я тривалий час намагалися дискредитувати, викреслити з національної пам’яті.

Василь Семенович Стус народився у 1938 році на Вінничині, в селянській родині. Дитинство і юність майбутнього поета минули на Донбасі. Навчався в серед-ній школі м. Сталіно (нині – Донецьк), яку закінчив із срібною медаллю у 1954 році. Продовжив навчання у Сталінському педагогічному інституті, де у 1959 році отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «українська мова і літера-тура». По закінченні інституту три місяці вчителював, потім проходив службу в армії. У тому ж році з’явилась перша публікація поезій Василя Стуса.

Василь Стус — це голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять правди, порядності, честі. Є. Сверстюк
1963-65 рр. Василь Стус – аспірант Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Шевченка. За час перебування в аспірантурі підготував і здав до видав-ництва першу збірку творів «Круговерть» (1965), написав ряд літературно-критичних статей, надрукував кілька перекладів з Гете, Рільке, Лорки. Був чле-ном клубу творчої молоді, яку очолював Лесь Танюк.

У вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві В. Стус взяв участь в акції протесту щодо арештів української інтелігенції. Результатом бунтарських дій було відрахування з аспірантури та відхилення публікації першої збірки «Кру-говерть», незважаючи на позитивні відгуки рецензентів.

1965-72 рр. – роки тимчасових робіт. Пошуки джерел існування, робота в будівельній бригаді, кочегаром; у Державному історичному архіві, пізніше – інженером з технічної інформації. У цей період В. Стус продовжував писати вірші, багато працював як перекладач, критик, літературознавець. Літературо-знавчий доробок митця поповнився статтями про творчість Бертольда Брехта, Генріха Бьолля, поезію Володимира Свідзинського. На межі 60-х – 70-х років з’явилась одна з найвідоміших критичних робіт Василя Стуса «Феномен доби», присвячена тріумфу й трагедії співця української революції Павла Ти-чини.

Після участі в акціях протесту твори Стуса майже не видаються в Україні. Друком вийшли лише кілька поетичних перекладів під псевдонімом «Василь Петрик». Решта поширюється через самвидав, або друкується за кор-доном.

Збірка «Зимові дерева» побачила світ за кордоном, у Брюсселі в 1970 році. Наступну збірку поет називає «Веселий цвинтар», у якій посилюються гротескові мотиви, що зумовлюється погіршенням громадського й творчого становища поета, а також духовною й політичною ситуацією в Україні. Під час арешту ця збірка була конфіскована.

У січні 1972 року за звинуваченням в «антирадянській агітації» Василь Стус був арештований і засуджений до п’яти років таборів та трьох років за-слання. З 1972 по 1979 рр. відбував покарання у Мордовії, потім – на Колимі. Перебуваючи у засланні, багато працював як перекладач та продовжував пое-тичну творчість. Під час слідства, у камері слідчого ізолятора КДБ у Києві, в концтаборах, на засланні Василь Стус використовував найменшу можливість, щоб писати, читати, перекладати. Формально йому не було заборонено писати, але фактично його за це переслідували, відбирали написане. У травні 1976 р. у Стуса були вилучені його переклади з Й.-В. Гете, Р.-М. Рільке, Р. Кіплінга, Ш.

Бодлера та ін., понад 600 власних поезій, які були знищені. Із сорока двох вір-шів із збірки «Веселий цвинтар» кілька автор відновив по пам’яті, і вони зго-дом увійшли до збірки «Свіча в свічаді», виданій 1977 р. за кордоном видав-ництвом «Сучасність». До книжки увійшли також вірші із збірки «Зимові де-рева», про які сказано у вироку суду, що вони мають «наклепницький зміст» (зокрема, «Не можу я без посмішки Івана…», «Звіром вити, горілку пити…», «Отак живу: як мавпа серед мавп…», «Балухаті мистецтвознавці!..», «Який це час?..», «У Мар’їнці стоять кукурудзи…» та інші), а також вірші, написані в ув’язненні, і переклади німецьких поетів — Рагеля Фарнгагена (1771-1833) та Райнера Марія Рільке (1875-1926).

По закінченню терміну заслання В. Стус повернувся до Києва. Брав участь у роботі Української Гельсинської групи, але через вісім місяців був заарештований вдруге й засуджений на 15 років позбавлення волі. Покарання відбував у таборі особливо суворого режиму у Пермській області (Росія). На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями – кілька разів оголошував голодування.

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 р. Василь Стус помер у тюремному карцері. Офіційна версія смерті – зупинка серця. Поховали поета на табірному кладо-вищі у безіменній могилі.

19 листопада 1989 р. його прах було перевезено на Батьківщину й пере-поховано на Байковому цвинтарі в Києві.

1990 року Василь Стус був реабілітований.

Дякуючи друзям, чимало його творів збереглися, потрапили на волю, і за кордоном, коли вже не стало поета, була видрукувана збірка «Палімпсести» (видавництво «Сучасність», 1986). Про неї Стус говорив: «У новій збірці — вірші, написані між 1971-1977 роками. В ній — мої болі й радощі, мрії й пере-думи, спогади й сніння, образки життя». Сама назва символічна й багатозна-чна. Палімпсестами називалися пергаменти, з яких стерто первинний запис і зроблено новий, але крізь нього іноді можна розпізнати старий. Отже, йдеться,

можливо, про співвідношення нового й старого, а водночас і про підтекст, що прочитується у філософських узагальненнях, алегоричних образах.

Почали з’являтися добірки віршів поета, спогади і статті про нього: у 1990 р. вийшла перша в Україні збірка вибраних поезій «Дорога болю», яка у 1991 р. була удостоєна Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка; у 1994 р. у Львівському видавництві «Просвіта» побачив світ перший том чотирито-много наукового видання Стуса, на основі багатого архіву поета, «Під тягарем Хреста» (1991), «Золотокоса красуня» (1992).

Уродженець подільської землі обрав беззавітне служіння рідному наро-дові. Василь Семенович Стус не обходив життєвих перешкод зручними стеж-ками, а йшов тернистою дорогою, не пристосувався до обставин, щоб зробити кар’єру, а приймав удари долі. Україна була для нього постійним болем, з якого й народжувалася його полум’яна поезія. Навіть у неймовірно важких умовах ГУЛАГу, куди його запроторили за антирадянщину, Василь Стус голови не схилив, бо усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину”. Поет ніколи не жалів за своїм вибором, хоча відчував, що загине. Але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: “Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя…”.

Про тих, хто не склав духовної зброї ніколи та ні за яких обставин, хто не втратив віри Василь Стус писав: «…ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай — ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені але: безсмертні».

Заборонений за життя, він повернувся в Україну вже після смерті у пам’яті мільйонів українців, які намагаються віддати гідну шану його пам’яті. Вже три десятки років після своєї смерті Василь Стус живе поміж нас. Живе

завдяки тим людям, які вивчають його творчість, які пам’ятають і пишуть про нього, знають не тільки як поета, але й як людину.

Хто знає тепер, який більший з його подвигів: вірші, життя чи смерть? Чи все складене разом, що привело до глибинної людської пам’яті, яка не за-губиться у часі:

І знов Господь мене не остеріг,

І знов дорога повилася.

Тож – до побачення – у просторі

І – до побачення у часі.

Відповідно до постанови Верховної Ради України щодо урочистого від-значення на державному рівні 80-річчя з дня народження видатного українсь-кого поета, політв’язня, Героя України – Василя Стуса, по всій Україні відбу-лися урочисті заходи вшанування талановитого земляка.

З нагоди 80-річчя від дня народження видатного поета в ОУНБ ім. В.Г. Короленка підготовлено книжково-ілюстративну виставку «Василь Стус – людина совісті та чистої душі», яка висвітлює життєвий і творчий шлях митця. Основну частину експозиції складають багатотомні видання творів, окремі збірки пое-зій В. Стуса, що вийшли друком після 1991 року, спогади сучасників, листу-вання поета, біографічні матеріали. Відвідувачі виставки та шанувальники творчості поета зможуть ознайомитись також з монографіями, публікаціями у періодичних виданнях, в яких здійснювались дослідження поезії В. Стуса та біографічних особливостей його життя, ілюстративними фотоматеріалами тощо.

На виставці представлено документи з фонду бібліотеки. Для пошуку ін-ших видань даної тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Запрошуємо користувачів бібліотеки до перегляду книжкової виставки та ознайомитися з творчістю видатного сина України.

Виставка буде діяти протягом січня місяця.

Валентина КУЦЕНКО

Список літератури:

1.Бедрик Ю. І. Василь Стус: проблема приймання. Київ : Фотовідеосервіс, 1993 .- 80 с.

2. Грибіниченко, Т. О. Вчимося писати твір з української літератури [Текст] : 8-11 кл. / Т. О. Грибіниченко, Г. О. Козачук. – Київ : Либідь, 2000. – 270, [1] с. – Бібліогр.: с. 264.

3. Гроно незламних співців: літ. портр. укр. письменників ХХ ст., твори яких увійшли до оновл. шкіл. прогр. : навч. посіб. для вчителів та учнів ст. кл. серед. шк. /упоряд. В.І. Кузьменко.- Київ: Укр. письменник, 1997.- 285 с.

4. Дорошенко, Олег Євгенович. Василь Стус / О. Дорошенко. – Харків : Антологія, 2015. – 127 с.

5. Історія української літератури ХХ століття : у 2 кн. Кн. 2. Друга половина ХХ ст. : підруч. для гуманітар. спец. вищ. закладів освіти / за ред. В.Г. Дончика.- Київ: Либідь, 1998. – 454 с.

6. Кириченко, Світлана Тихонівна. Птах піднебесний : спогади про Василя Стуса / С. Кириченко ; [передм. Ю. Бадзьо]. – Київ : Смолоскип, 2016. – 156, [1] с. : фот.

7. Національна та історична пам’ять : зб. наук. пр. Вип. 8. Політика пам’яті у культурному просторі / Укр. ін-т нац. пам’яті ; [редкол.: В. Ф. Солдатенко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Пріоритети, 2013. – 294 с. – Бібліогр. в кінці ст.

8. Павленко, Марина Степанівна. Райдуга в решеті. Про дитинство Павла Тичини, Надії Суровцої, Василя Симоненка, Василя Стуса й Ірини Жиленко : роман у повістинах / Марина Павленко ; [іл. М. Павленко]. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 367 с. – (Сузір’я славетних).

9. Поезія : Ліна Костенко, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Василь Стус. – Київ : Наукова думка, 2008. – 270, [1] с. : іл. – (Бібліотека школяра).

10. Стус В. Зібрання творів : у 12 т. / В. Стус ; [редкол.: Д. Стус (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка]. – Київ : Факт, 2007 – . – (Бібліотека журналу “Київська Русь”). – Програма “Українська книга”.

Т. 5 : Палімпсести (найповніший незавершений корпус) / [ред. тому., упорядкув. та комент. Д. Стуса]. – 2009. – 765 с. : 1 л. портр.

11. Стус Василь. Золотокоса красуня / Василь Стус.- Київ : Слово і час, 1992. – 48 с.

12. Стус, Василь Семенович. Листи до сина / Василь Стус. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2001. – 184, [7] с. : фот.

13. Стус, Василь Семенович. Палімпсест : вибране / Василь Стус ; [упоряд. Д. Стус]. – Київ : Факт, 2006. – 430, [1] с. : портр.

14. Стус Василь. Під тягарем христа / Василь Стус .- Львів : Каменяр, 1991.- 159 с.

15. Стус, В. Поезія : біогр. письм., вірші, аналіз текстів, зразки учнів. творів / В. Стус. – Харків : Ранок, 2000. – 61, [1] с. : ілюстр. – (Літературна крамниця). – Бібліогр.: с. 61.

16. Василь Стус: Поет і Громадянин : кн. спогадів та роздумів / упоряд. Василь Овсієнко. – Київ : Кліо, 2013. – 682, [1] с., [16] с. : фот.

17. Стус, Дмитро Васильович. Життя і творчість Василя Стуса / Дмитро Стус. – [Б. м. : Лященко Микола, 1992. – 86, [1] с. – (Бібліотека українця ; № 7).

18. Стус, Д. В. Василь Стус: життя як творчість / Д. В. Стус. – Київ : Факт, 2005. – 364, [2] с. : фотоілюстр. – Бібліогр. в кінці ст. та в підрядк. прим.

19. Хорунжий, Ю. М. Мужі чину : іст. парсуни / Ю. М. Хорунжий. – 2-ге вид. – Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2005. – 423 с. : іл.

20. Шовкошитний, Володимир Федорович. Герої народжуються на могилах героїв. Я вибір свій зробив : вірші різних років / Володимир Шовкошитний. – Київ : Український пріоритет, 2012. – 47, [1] с.

21. Ведмідь, Л. А. Постать Василя Стуса в національній пам’яті / Л. А. Ведмідь // Національна та історична пам’ять. – 2013. – Вип. 8 : Політика пам’яті у культурному просторі. – С. 233-239. – Бібліогр.: с. 237-238.

22. Дворецька, Ю. В. Василь Стус – людина незламної волі / Ю. В. Дворецька // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2013. – № 1. – С. 38-39.

23. Кононенко, Петро. Людина і митець XXI століття. Феномен Василя

Стуса / Петро Кононенко // Українознавство. – 2013. – № 1. – С. 6-16.

24. Тарнашинська, Людмила. Василь Стус: художньо-екзистенційний вимір межової свідомості / Людмила Тарнашинська // Слово і час. – 2016. – № 3. – С. 44-52.

25. Шаф, Ольга. “Здрастуй же, здрастуй же, смерте моя!”: гендерно-психологічний модус інтерпретації концепту смерті в ліриці Василя Стуса / Ольга Шаф // Слово і час. – 2017. – № 8. – С. 20-33.

Тел. для довідок: 676-197 (Відділ документів із гуманітарних наук)

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте