Він загинув за Україну у нерівному бою з більшовицькими окупантами
8 липня 1911 року народився Анатолій Козяр – один із перших організаторів ОУН і УПА на Волині. Лицар Золотого Хреста Заслуги Української повстанської армії.
Анатолій народився в селі Піддубці Луцького району. Закінчив Луцьку гімназію, був членом Пласту, товариства Відродження. Із 1936 року очолював районний провід Організації Українських Націоналістів. Протягом 1937-1939 років А.Козяр служив у польській армії. Повернувшись зі служби поринув у національно-визвольну боротьбу. З 1942 року очолював обласний провід ОУН, у 1943 році був провідником Ковельського проводу ОУН. Активно включився у розбудову Української повстанської армії – був командиром Волинської Служби Безпеки Військової округи Тури (07.1943 – 07.1944), згодом – референтом СБ Волинського обласного проводу ОУН, заступником командира сотні УПА ЗГ № 33. Із грудня 1944 р. Анатолій Козяр був слідчим СБ Крайового проводу ОУН на північно-західних українських землях (ПЗУЗ). З 02.1945 р. працював організаційним референтом Проводу Західного краю Національно-визвольної революційної організації, згодом ПЗК.
Анатолій Козяр загинув 7 червня 1945 року у нерівному бою з підрозділом ВВ НКВС у лісі поблизу села Садів Луцького району на Волині. Посмертно як організаційний референт Західного краю «Дніпро» наказом Української Головної Визвольної Ради був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги Української повстанської армії.
У травні 2016 року і рідному селі Піддубці земляки освятили пам’ятник Анатолію Козяру.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті