Зарплати мерів: працюють за копійки, розпоряджаються мільярдами
Мер Києва Леонід Черновецький свого часу для піару визначив собі зарплату в розмірі 1 гривні. І саме за його влади в столиці можна було спостерігати одні з наймасштабніших дерибанів землі.
Якщо Україні потрібні мери, які ведуть боротьбу з корупцією й розвивають міста, то вони й чиновники апарату повинні мати вищі доходи, ніж зарплата прибиральниці. Ті, хто вже змінив популістський підхід, твердять: мерія отримала якісно новий кадровий склад.
Премії до зарплати мера встановлює депутатський корпус. Якщо не відголосують премії – мер житиме на голий оклад. Якщо депутати надумають вижити мера, який веде боротьбу з корупційними схемами, – посадять на мінімалку.
Громадський рух ЧЕСНО вирішив вивчити та порівняти зарплати топ-менеджерів-управлінців міст в Україні та за кордоном. Для цього зарплати мерів співставили із середніми зарплатами в регіоні.
В обласних центрах України ситуація різнорідна. Мер Тернополя Сергій Надал отримує зарплатню, яка у 6,6 разів вища від середньої. Свої доходи Надал ЧЕСНО не коментує.
У той же час мери Києва, Житомира, Одеси та Кропивницького отримують зарплатню заледве більшу, ніж середній рівень доходів у регіоні.
“Зарплата не є мотивацією для мене на цій посаді. До цього, будучи депутатом (Верховної Ради – прим. ЧЕСНО), переказував свою депутатську зарплату в дитячий будинок “Ромашка” в Чернівецькій області. А зарплата мера для мене як для забезпеченої людини – не головне”, – коментує Громадському руху ЧЕСНО Віталій Кличко.
Така ситуація, коли позиція міських голів сприяє популізму, доволі поширена. Але є мери міст, які це розуміють і вже змінили підхід у 2017 році.
Так, міський голова Дніпра Борис Філатов переконує, що конкурентні зарплати допомагають побороти кадровий голод у міській владі й залучати професіоналів на конкурентних умовах. Якщо у 2016 році Філатов мав одну з найнижчих мерських зарплат, то у 2017-му ситуація докорінно змінилася:
“По этому поводу было много криков-воплей, о том, что старики недоедают, дети голодают, а Филатов повышает зарплаты чиновникам. Но я считаю, что если люди получают, оперируя миллиардными бюджетами, условно 3-4-5-6 тысяч гривен, с них невозможно спрашивать.
Первым начинали повышать сотрудникам младших должностей, постепенно в июне-июле подняли выше по вертикали. В августе- сентябре повышение коснулось и меня. Сейчас я получаю где-то в районе 30–35 тысяч гривен”.
Філатов наголошує, що зарплати чиновників були прив’язані до тарифної сітки Кабміну. Тоді, коли чиновники апарату отримували близько 5 тисяч гривень, комунальники могли отримувати по 25–30 тисяч.
“Руководители управлений получают где-то по 20 тысяч гривен. Главные специалисты – 7–10, директора департаментов управлений где-то 15, а замы мэра – около 20 тысяч гривен. И я вам скажу, что после того, как мы начали повышать зарплату, к нам начали переходить на работу и сотрудники обладминистраций, и полиции, и других госорганов…
У нас бюджет – 13 миллиардов в городе! Я считаю, что чиновники – чтобы с них требовать – должны получать хорошо. Ну хотя бы приблизительно, если мы говорим о топ-менеджменте, в районе 1000 евро”, – вважає Філатов.
Але навіть за такої зарплати мер Дніпра наголошує, що його видатки значно більші. Проте зарплату в 35-40 тисяч вважає достойною.
У Житомирі міський голова теж отримує голий оклад, а його рівень зарплатні залишається низьким і в 2017 році.
“Я сам відмовився від премії і додатковий виплат. Залишив собі голий оклад. Я не бідна людина, прийшов з бізнесу. Займався виробництвом вікон та дверей. Компанія – у трійці найбільших, і їй більше 10 років. Я можу собі дозволити волонтерити”, – говорить очільник Житомира Сергій Сухомлин.
Громадський рух ЧЕСНО роз’яснив, що така тенденція з-поміж мерів, по суті, топ-менеджерів міст, є загрозливою. У подальшому голова має отримувати гідну зарплатню, і це повинно нормально сприйматися громадою.
Популізм про низькі зарплати може призвести до того, що люди не сприйматимуть мерів, які потребуватимуть достойної оплати праці й не матимуть коштів із бізнесу, щоб забезпечити собі життя.
“Тут я з вами згодний. Я обіцяю над цим серйозно подумати. Може, поміняю свій підхід. Бо дешеве загравання перед людьми може дійсно мати такі наслідки. Я під час передвиборчої кампанії їздив на Porsche Cayenne. Я його придбав за свої зароблені гроші. Усі технологи казали, що це неправильно. Я не граю в популізм. Я обіцяю над цим подумати в новому році”, – каже Сергій Сухомлин, який потрапив до топ-5 мерів-інноваторів міст з населенням до 500 тисяч мешканців.
Для порівняння: за кордоном мери як управлінці, які визначають стратегію розвитку міста і відповідають за господарські процеси в громаді, отримують зарплатню, як правило, суттєво вищу, ніж середня зарплатня в місті.
Цей коефіцієнт видається не таким високим у Токіо та Парижі, але в цих столицях дуже високий рівень середньої зарплатні.
На противагу тим містам, де мери-популісти добровільно посадили себе на голий оклад, є такі населені пункти, де мерів бере в заручники рада.
Як депутати воюють з мерами-антикорупціонерами
В Україні є мер, який на посаді протримався довше, ніж президент Білорусі Олександр Лукашенко. Це селищний голова Петропавлівської Борщагівки (Київщина) Олексій Кодебський.
Його статки суттєво перевищують скромні доходи чиновника, і він ладнає з депутатами, які на рік дають йому зарплату в понад 190 тисяч гривень. Для селища це – доволі непогані гроші.
Водночас місцеві активісти воюють з незаконними забудовами і звинувачують мера та раду в спільному дерибані ресурсів громади.
В Україні депутати можуть посадити голову, який не домовився з депутатами, на мізерний оклад. Тобто на зарплату приблизно 4 тисячі гривень. Це може бути у випадку, коли рада системно і свідомо не голосує за преміювання голови.
“Мене за часів регіоналів півроку тримали на 4 тисячах. Це робиться для того, щоб мер пішов на “договорняки” з депутатами. За таких умов боротися з корупцією реально, тільки якщо маєш сильну волю долати це явище, а не спокусу до грошей, якими вони б не були. Але мер дійсно повинен мати гідну зарплату”, – наголошує міський голова Тростянецької міської громади Юрій Бова (Сумщина), який після виборів у жовтні 2017 року має в раді 16 з 26 депутатів – це представники “Сили людей”.
До речі, Бова теж увійшов до рейтингу топ-5 мерів-інноваторів і перевів весь населений пункт на автономне опалення. Він наголошує, що депутати, які хочуть зупинити боротьбу з корупцією, посадивши голову на голий оклад, помиляються.
В інших громадах мери, які вирішили боротися з корупцією й не мають більшості в раді, як свого часу Бова, і зараз сидять мало не на “мінімалці”. Їхня зарплатня, по суті, – це сума, яка майже дорівнює окладу прибиральниці.
При цьому мери відповідають за розвиток населених пунктів, опалювальний сезон та інші стратегічні питання.
“Торік мій дохід був десь 40 тисяч гривень. Якщо Україна хоче мати по всій країні мерів, які ведуть боротьбу з корупцією, то, звісно, гроші мають платити відповідні. Не може голова отримувати зарплатню прибиральниці. Не тому, що це принизливо, а тому, що рівень відповідальності різний.
Якщо обирається голова, який має приціл на боротьбу з корупцією і не йде на “договорняки” з радою, то депутати голим окладом фактично мера змушують або піти з посади, або стати корупціонером – і підтримати схеми більшості, або родичі мера мають утримувати його у цій боротьбі 5 років”, – каже селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина (Київщина), яку депутати намагалися незаконно усунути з посади у 2016 році.
“Питання не в зарплаті. Якщо менеджер вже професійно реалізувався і має достатні статки, він може виділити 5 років життя і просто волонтерити на громаду. Питання у функціоналі, який надає законодавство. Мер як менеджер не може самостійно визначити заступників, керуючого справами і при цьому відповідає публічно за результат. Наприкінці року на рахунках місцевих рад залишаються нерозподіленими мільярди, бо депутати рад не відголосували за розподіл. І в цьому випадку громаді легше звинуватити одну людину – мера”, – додає Матюшина.
У селах теж бачать результативну боротьбу з корупцією виключно за тих умов, якщо законотворці підвищать зарплати працівникам органів місцевого самоврядування.
“Жалюгідна заробітна плата мера, як і її відсутність у місцевих депутатів, лише підживлює жахливу корупцію в державі. Після Революції Гідності багато людей на хвилі патріотичного піднесення покинули посади у приватному секторі з достатньою зарплатою і перейшли в держструктури, де гроші суттєво відрізнялися. Система преміювання – це не вихід із ситуації, бо тоді мер перетворюється на заручника депутатів.
Керівництво держави і депутати Верховної Ради мають керуватися не популізмом зменшення окладів, а навпаки їх збільшувати. Якщо ми хочемо, щоб на місцях були реальні зміни, щоб у систему йшли молоді й ініціативні люди, то гідна заробітна плата – це один з основних стимулів”, – каже сільський голова Гопчиці Роман Прилуцький (Вінниччина).
Які зміни до закону готує парламент?
Громадський рух ЧЕСНО вирішив поцікавитися в нардепа Олексія Гончаренка (БПП), який входить до комітету з питань місцевого самоврядування, якими будуть зарплати в мерів, якщо набере чинності новий закон.
“Мер – це виборна посада. Відповідно у проекті закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” мери можуть мати посадовий оклад в розмірі від 4840 до 24640 гривень. Суми прив’язані до окладів службовців ради і можуть залежати від розміру населеного пункту.
Але цей закон зараз заветований президентом через іншу норму. Не можуть дійти згоди щодо того, як обирати заступників голови”, – зазначає народний депутат.
“У будь-якому випадку за зарплату мера голосуватиме місцева рада. Якщо між радою і мером є конфлікт, то тут питання не лише в зарплаті. Оскільки місцеве самоврядування має дуальну природу, то за жорсткої конфронтації блокується ухвалення рішень депутатами ради, що не може не впливати на розвиток населеного пункту.
Тоді єдиним шляхом для вирішення ситуації можуть бути перевибори”, – резюмує Гончаренко.
Таким чином, якщо ухвалять цей законопроект, головний топ-менеджер міста може отримувати й надалі менше 5 тисяч гривень.
«Оплата праці топ-менеджера має бути гідною. Але за цих умов мер має показувати результат, і це точно мають бути не статті в комунальних газетах і листівки передвиборчого формату в кожну скриньку, ,– говорить Віта Думанська, керівник національної кампанії #ЧЕСНОзвіт. — Громадський рух ЧЕСНО пропонує мерам звітувати в новому форматі – прямий ефір з інтерактивними питаннями від громадян та експертів. І на цих ефірах треба буде говорити, що саме зроблено для розвитку міста, суми залучених інвестицій. У такому форматі вже погодилися звітувати мери Львова, Хмельницького, Чернівців. Запрошуємо мерів міст долучитися до національної кампанії #ЧЕСНОзвіт».
Отже, «ЧЕСНО» запроваджує нові стандарти звітування не лише в мегаполісах, але й у малих громадах. До речі, голова селища Коцюбинське Віта Думанська теж підтвердила намір звітувати.
Нагадаємо, що п’ять років Україна шукає на виборах близько 160 тисяч волонтерів, які мають стати депутатами і безкоштовно працювати на громади. За кордоном за роботу депутатів передбачена або заробітна платня, або компенсація.
