Розгадати душу жінки – просто неможливо
Імпреза. У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського сталося дві події.
Спочатку – збори обласної організації НСПУ: до вступу в Національну Спілку письменників України рекомендували Миколу Будлянського, Валентину Громову і Ліну Ланську.
Також чудового поета Миколу Будлянського за його збірку вибраних віршів «Смак пізнього яблука» одностайно висунули на здобуття цьогорічної премії Михайла Коцюбинського. Письменника Сергія Дзюбу рекомендували від Чернігівщини до приймальної комісії НСПУ.
А потім відбулася презентація нової книги очільниці обласної організації Національної Спілки письменників України, науковця і педагога Ганни Арсенич-Баран.
Її роман «Муська» вийшов у видавництві Володимира Шовкошитного «Український пріоритет».
У залі було багатолюдно. Крім самої Ганни, виступили директор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського Анатолій Заліський, перший проректор Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Володимир Дятлов, доктор педагогічних наук, професор Світлана Жила, письменник та науковець із Ніжина Олександр Забарний, інші шанувальники творчості цієї авторки.
Радник обласної ради Дмитро Никоненко урочисто вручив Ганні Арсенич-Баран подяку обласної ради. Проникливо співав син пані Ганни – поет Іван Баран, молодий, уже знаний літератор, член Національної Спілки письменників України.
Пригадали на імпрезі інші неординарні книжки обдарованої авторки: збірки – «Під райськими яблучками», «Як зайде місяць», «Обнадію весною», «Солодкі слова», «Чарує буйнава весна», романи «Тиха вулиця вечірнього міста», «Радуйся, невісто неневісная».
Та, звісно ж, найбільше добрих слів на презентації було сказано про новий роман письменниці з такою колоритною назвою «Муська». Взагалі, треба віддати належне видавцеві Володимирові Шовкошитному, який надрукував його в своїй серії «Жіноча душа».
«Власне, чим довше я живу на світі, тим більше переконуюся, що розгадати душу жінки – просто неможливо… І ще одне свідчення цьому – новий роман у новелах Ганни Арсенич-Баран, цікаво поєднаних між собою. Книжка – невелика за обсягом, однак у ній – немало сюжетних ліній, причому всі з них – завершені. Авторка порушила велику кількість проблем. Це – історія нашої України в долях простих людей, – наголосив Олександр Забарний. – І, чесно розповідаючи про ті радянські часи, письменниця не засуджує огульно всю нашу минувшину. Адже і в той період нашої історії не все було таким однозначно поганим, недолугим. Були і прекрасні, чуйні люди, яскраві особистості, відбувалися й позитивні події… Тобто цей твір Ганни – об’єктивний. І навіть негативні персонажі – люди неоднозначні, не змальовані тільки чорними барвами. А персонаж роману Муська, котра й дала таку назву всій книжці, для мене, попри все, залишилася жінкою з чарівним ім’ям Марія. Яка народилася від батьків-мучеників… Жінку, яка народила мученика, що загинув за Україну. Котра тепер турботливо доглядає своїх онуків. І ці її онуки розбудовуватимуть незалежну Україну».
І такі колоритні персонажі, як баба Марта, професор Басистий, – також взяті з життя. Як і полковник КДБ Радімцев, вихований у дитячому будинку (можливо, він і зараз мешкає в окупованому Донецьку, воюючи з суверенною Україною на догоду російському імперському Кремлю). Яскравий та справді неординарний і образ Василя, сина Марії. Тут мимоволі напрошується аналогія зі знаним оперним співаком Василем Сліпаком, який, тільки-но розпочалася жахлива війна, одразу ж полишив своє благополучне життя і повернувся додому, щоб мужньо захищати рідну Батьківщину, загинувши смертю героя.
Фахівці-літературознавці відшукають у новому романі ознаки неореалізму, екзистенціалізму і навіть постмодернізму. Бо це – не фотографія, яка лише копіює ту реальну дійсність, а самобутній художній твір з оригінальними філософськими узагальненнями. Власне, у тло роману цілком вписується і такий несподіваний персонаж, як генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв… Тобто є про що почитати, над чим помислити і зробити власні висновки.
Сергій Квітницький
“Деснянська правда”
