«Неможливо тільки те, що вважаєш неможливим»
Михайло Блехман. Триборство. Ми знали їх усіх — кожного й кожну, причому в обличчя. Та й як не знати – адже всіх не було і не могло бути без кожного...
Читати далі...
Категорія: Проза
«Небеса…» – новий роман українського письменника з Канади
У харківському видавництві «Майдан» щойно вийшла книжка відомого українського письменника з Канади Михайла Блехмана – роман «Небеса в единственном числе». Михайло Блехман – письменник, лінгвіст, перекладач, філолог, член Міжнародної літературно-мистецької...
Читати далі...
Кілерша розповіла журналістові про таємниці своєї «професії»
Резонанс. Пані кілер Вона подзвонила одразу після публікації мого матеріалу «Як жінка у Чернігові помстилася маніяку». Поцікавилася: «Це – ваша робота?» – «Ні, ґвалтівникові помстилася жінка. Я лише все описав…» –...
Читати далі...
Жінка в червоному. Жінка в картатому
Літери різних абеток часто-густо схожі одна на одну більше, ніж тієї ж самої. Та що там! Буває, що тільки вони і схожі. Осінь підбиралася до озера, але воно, здається, не...
Читати далі...
Недопалок: «Пам’ятаю все і всіх, нічого й ніколи не забуду»
Мій недопалок виросте й змужніє. І помститься кожному, хто здогадається, звідки він насправді взявся і ким – вірніше чим – насправді був. Він буде мстити всім і вся, і маленькі букви,...
Читати далі...
Михайло Блехман. Садок вишневий
Останній штрих на картині, остання крапка в однойменній поемі. Нарешті я заслужив на прогулянку. Я вийшов на улюблений до ненависті проспект, міркуючи про те, чи існує принципова різниця в тому,...
Читати далі...
«Безбатченки». Українська дійсність в новому романі Григорія Войтка
Нині увійшла в читацький ужиток друга книжка резонансного роману «Безбатченки» Григорія Войтка – знаного письменника та публіциста з Придесення, із Бобровиці. Це – образно-тематичне продовження широкорельєфного епічного полотна – першої...
Читати далі...
Колись давно тут стояло середньовічне місто…
Це невеличке містечко було для мене ще й найдорожчим і тому, що нагадувало старця, одягненого в легкий одяг, який нікуди не поспішав, ні до чого не прагнув. А до чого...
Читати далі...
«Я знав, що повернуся, просто не знав, коли саме»
Тисячу разів наказував собі не мріяти повернутися туди, де не був тисячу років: цього, минулого, чекаєш, як майбутнього, але очікуваного не знаходиш. Не знаходиш – і лаєш себе: сам винен,...
Читати далі...
Втеча із Криму. На основі реального випадку
Всю ніч я не могла стулити повік. Перед моїми очима стояла розтрощена голова бідолашного Іванчука. Ввижалося викривлене й потворне обличчя Чеснякова, котрий кричав до мене: „Я відправлю тебе на дно...
Читати далі...