Чому родюча Україна поволі опустелюється

«Знищено» вже понад 1 млн гектарів українських ґрунтів: які регіони постраждали найбільше.

Про це розповів Олег Нів’євський, викладач Київської школи економіки та експерт Світового банку. 

На початку травня на відкритті першого засідання Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням, створеної Урядом ще у 2017 році, Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак зазначив, що Україна втрачає щороку близько 20 млрд. грн. унаслідок деградації ґрунтів. Ситуацію коментує викладач Київської школи економіки та експерт Світового банку  Олег Нів’євський.

Станом на 1 січня 2017 р. земельний фонд України складає 60,3 млн га, це – близько 6% території Європи. Ресурс немалий, проте виникає питання, наскільки ефективно ми ним розпоряджаємось.

Зауважу, що площа сільськогосподарських земель становить 42,7 млн га, тобто 70% площі усієї території країни, а площа ріллі — 32,5 млн га  (78,4% усіх с/г угідь).

Структура с/г угідь*

Дані зі Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель с/г призначення державної власності та розпорядження ними

Україні однозначно пощастило з кількістю чорноземів, їх вміст становить близько третини світових запасів.

Стан чорноземів визначає вміст гумусу (органіки). Лідерами за вмістом гумусу, згідно даних ДУ «Держґрунтохорона», є Кіровоградська (4,11%), Харківська (4,10%), Луганська (3,91%), Дніпропетровська (3,77%), Одеська (3,77%) області.

Країні з таким земельним потенціалом, очікувано прогнозувати бурхливий розвиток АПК, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів і, врешті-решт, підвищення рівня добробуту тих, хто працює на цій землі. Проте на сьогодні наслідки трохи інші.

Через дію мораторію на продаж та купівлю земель с/г призначення, власникам паїв, які не хочуть або не можуть їх обробляти, залишається лише один варіант – здавати їх в оренду. В результаті, понад 65% власників паїв здають їх в оренду, близько 90% с/г підприємств працюють на орендованій землі.

Як наслідок, більшу частину земель обробляють не власники, що були б зацікавлені у дбайливому ставленні до землі, як до ресурсу, який можна використовувати протягом багатьох років, вигідно продати або передати дітям у спадок, а орендарі, які, як і будь-який інший бізнес, в першу чергу, намагаються отримати максимальний  прибуток за мінімальний відрізок часу.

Щоб підтримувати належний стан ґрунтів, у ріллю необхідно вносити достатню кількість добрив (у т. ч. – органічних), дотримуватися сівозмін, а це – додаткові витрати та зниження прибутку.

Через відсутність у фермерів стимулу вкладати кошти у землю, яку не мають можливості придбати, спостерігаємо наступне:

недотримання сівозміни; у своїй діяльності виробники часто орієнтуються на однорічні культури із привабливою ціною, переважно зернові та олійні, що призводить до переходу до короткоротаційних сівозмін. Наприклад, за офіційними даними, виснажливий для землі соняшник у деяких областях займає площу понад 30% ріллі, буває, культура висівається на одному і тому ж полі через 3 роки, рекомендовано через 6-7 років. Превалювання короткоротаційних сівозмін  призводить до значної ґрунтоперевтоми.

– часто фермери не вносять необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду. За даними Держстату України, площа с/г угідь в країні з 1990-х рр. майже не змінилася, залишилась на рівні 42 млн га, проте загальний обсяг внесених мінеральних добрив у 1990 р. складав 4414 тис. т, а в 2017 – 2028,0 тис. т, тобто вдвічі менше. Площі, які оброблялись органічними добривами зменшились з 5,5 млн га до 0,5 млн га, тобто в 11 разів.

–  вміст гумусу в чорноземах за останні 20 років зменшився на 0,22%, з 3,36% до 3,14%. Це є значним відхиленням, оскільки для його збільшення в ґрунті на 0,1 відсотка в природних умовах необхідно 25—30 років. Такими темпами через 75 років можна забути про «славу українських чорноземів».

– спостерігається надмірна розораність земель – понад 54% земельного фонду України (у розвинутих країнах Європи  ця цифра не перевищує 35%). Це призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, спричиняє значне навантаження на екологічну сферу.

 

Розораність с/г угідь у регіонах*

Дані зі Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель с/г призначення державної власності та розпорядження ними

Понад 80% с/г угідь розорано у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях.

За словами Остапа Семерака, Україна входить до першої десятки країн світу з найбільшою кількістю орних земель і, згідно даних міжнародної організації ФАО, поступається у цьому рейтингу лише США, Китаю, Індії, Росії, Канаді, Нігерії, Бразилії та Австралії. Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення.

Наразі в Україні нараховується понад 1,1 млн гектарів деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель. Через деградацію ґрунтів,  збитки, які спричинені недоотриманням сільськогосподарської продукції, оцінюються науковцями у $5 млрд

Інтенсивне с/г використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів. Концентрація ж земель с/г призначення в орендарів призведе найближчим часом до виснаження значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду.

Крім цього, значним фактором зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія. Загальна площа сільськогосподарських угідь, які зазнали впливу водної ерозії, становить 13,3 млн га (32 %), 68 тис. га повністю втратили гумусовий горизонт.

Вітровій ерозії систематично піддаються понад 6 млн га земель, пиловим бурям — до 20 млн га.

Якщо не почати працювати  над відновленням та збереженням сільськогосподарських земель вже зараз, родючі українські ґрунти скоро стануть не більше, ніж спогадом.

VoxUkraine, спеціально для видання speckor.net

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте