Двісті квадратних метрів щастя – це бібліотека у Менській громаді
Публічна бібліотека у Менській громаді – це 200 квадратних метрів сучасного, світлого та активного простору. Тут залюбки проводять час дорослі і діти, мами з малечею, старші жителі та гості, які приїхали у справах або відпочити.
Офіційне відкриття публічної бібліотеки відбулося в останні дні січня, і вже за перший місяць роботи зареєструвалися більше 500 постійних відвідувачів.
Що змінилося в роботі бібліотекарів? Що пропонує публічна бібліотека дорослим і дітям? Чому важливо або в громаді була бібліотека? Про те, як створювалася публічна бібліотека в Менській громаді розповіла Невжинська Олена, директорка Менської публічної бібліотеки Менської міської ради, представникам Чернігівського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою».
Відкритий публічний простір
Розташувалася міська публічна бібліотека на другому поверсі міського будинку культури – справжньому вулику для творчих та активних жителів ОТГ.
Колись в приміщенні тренувалися спортсмени, яке тривалий час стояло пусте, стіни подекуди покрилися пліснявою та разом із підлогою та стелею вимагали капітального ремонту.
В ремонт вклали не одну сотню тисяч гривень, як власних громади так і субвенції на соціально-економічний розвиток. Відремонтували стіни, стелю, замінили вікна. Замовили меблі та стелажі для книжок. Меблі виготовляла фабрика «Ренесанс», яка спеціалізується на бібліотечному інтер’єрі. І враховуючи, що громада тільки робила перші кроки у створені бібліотеки, то бонусом від фабрики був дизайн-проект. Як зазначає Олена Невжинська: «Ми точно знали чого хочемо і що буде зайвим. Хотіли особливу кольорову гамму, і обов’язково подушки та місця для сидіння на підвіконнях».
В результаті бібліотека – це одна величезна зала із зонами, яка легко і швидко трансформується у навчальну студію, кинозал, театральну залу із сценою, ігрову кімнату для малечі та місце для майстер-класів, при цьому тут залишаються зручні місця для читання та роботи.
Простір, що манить та тримає
Самі бібліотекарі кажуть, що не очікували такої активності відвідувачів. І щиро радіють цьому.
«У бібліотеці є Wi-Fi, до якого одночасно можуть приєднатися 150 користувачів. Є класична, сучасна література та періодика. Є настільні ігри, які видаємо читачам, як і книги. Це дисциплінує дітей, які беруть ігри, а потім залишають їх розкиданими на столах. Тепер вони їх збирають та здають. Є можливість попрацювати за комп’ютером та роздрукувати документи», – розповідає Олена Невжинська.
Також у бібліотеці працює бібліоняня. Батьки можуть залишити дитину на кілька годин із Людмилою Вікторівною, а самі вирушити у справах. «Звичайно, що це працює для малечі старшої за 3 роки і вона погоджується залишитися без мами або тата», – каже директорка бібліотеки.
«Ми дізналися про бібліотеку нещодавно. Дуже зручно. І дитині подобається. Мені можна і у справах кудись піти. Подобається дуже. Як за кордоном», – розповідає Лєна, мама Мілени (3 роки).
Дорослі спершу приходили до бібліотеки, щоб почекати дитину з гуртка: більшість позашкілля зосереджено саме у приміщенні будинку культури. Інколи брали книги, читали. А потім втягнулися і почали приходити вже, щоб взяти книжку або почитати.
Бібліотекарі кажуть, що найбільше відвідувачів у другій половині дня по буднях – діти після школи йдуть сюди, і по неділях – приходять родинами, спілкуються, грають, читають.
Бібліотечна «рукавичка» живе за розкладом
Аби всім вистачало місця та уваги, працівники бібліотеки створили основний розклад роботи, який доповнюється щоденними активностями: заходи з нагоди свят та визначних дат, зустрічі із цікавими людьми, тощо.
А основний розклад бібліотеки такий. По понеділках збираються підопічні територіального центру, які дивляться кінофільми та потім їх обговорюють за чашкою чаю або кави. Зранку по вівторках та четвергах вони вчаться працювати з комп’ютером, оплачувати комуналку он-лайн, користуватися смартфоном.
По вівторках з п’ятої вечора тут розпочинає працювати ляльковий театр або демонструють мультики, проводять рухливі ігри, читають вголос книжки та казки. Тобто все що люблять і чекають дітлахи. По четвергах – майстер-класи для школярів.
По середах тут збирається клуб «Успішні, ділові, креативні».
«Запрошуємо цікаву людину, або тематична зустріч. Психолог був у нас. Повар з кафе «ХлібОК» – ми говорили про млинці, начинки та їх приготування. У них у закладі більше 20 видів млинців пропонують. Цікаво було послухати поради від майстрів», – розповідає Олена Григорівна.
Неділя – день літературних зустрічей та читань.
А взагалі, як тільки у бібліотеці збирається більше десяти школярів, їм пропонують ігри, читання, розповіді. «Тут не грають на комп’ютерах, не сидять в телефонах. Діти можуть і вдома робити, але з дозволу батьків. Нашими правилами це заборонено», – розповідають бібліотекарі.
Фактори популярності публічної бібліотеки
Бібліотека у об’єднаній громаді – це культурний осередок, це місце, де вирує життя, це можливість читати та отримувати інформацію безкоштовно. «Бібліотека не може бути прибутковою, – каже директорка бібліотеки. І додає, – у нашому житті людям дуже мало є того, що вони можуть отримати безкоштовно. Але щось має залишатися у світі, що можна зробити для себе безкоштовно. Це людяність, це виховання, ввічливість, доброта».
Серед основних факторів успіху Олена Невжинська називає всебічну підтримку керівництва громади, відданий колектив та вдячних відвідувачів. А за словами Геннадія Примакова, Менського міського голови, створення публічної бібліотеки у громаді – це є одне з найбільш вагомих досягнень громади у 2019 році. Більше того голова розповів, що проект створення публічної бібліотеки був прописаний у стратегії розвитку громади, яку писали за підтримки регіональних експертів Програми «U-LEAD з Європою» в Чернігівській області.
Про колектив публічної бібліотеки, у якому десять робітників, Олена Григорівна говорить так: «У нас немає жодної людини у колективі, яка б працювала строго визначені години. Кожен перепрацьовує. У нас унікальний колектив. Два місяці перед відкриттям ми тут практично жили. За рік без читачів ми дуже втомилися і тому хотіли якомога скоріше відкритися».
Як живеться філіям?
Окрім публічної бібліотеки у Мені в громаді працюють 19 бібліотечних філій. За словами директорки, там працюють ентузіасти – люди віддані своїй справі. Громада працює над створенням більш комфортних умов для філій, бо в більшості немає опалення, застарілі книжки та немає комп’ютерів.
«Бібліотека – це культурне місце, де можна поспілкуватися, почитати свіжу пресу, бо ми знаємо що на селі не всі мають можливість передплатити газети. Вона прийшла до бібліотеки почитала новини, бібліотекар допоміг передати показники лічильників, сплатити комуналку. Старшим людям на селі складно новому вчитися, займатися саморозвитком. Але ж попит на всі ці нові знання є, навіть 50-100 жителів вони повинні жити нормальним життям. Не всі ж можуть переїхати у місто. Цій людині треба жити повноцінним життям. І тому я вважаю, що на селі повинна бути бібліотека», – переконана Олена Григорівна.
У громаді є приклади успішної громадської ініціативи. Наприклад, у селі Макошине активісти та бібліотекарі написали проект трансформації місцевої бібліотечної філії у відкритий сучасний простір. І ця ініціатива перемогла у конкурсі проектів бюджету участі Менської громади. Тепер у бібліотеці є безкоштовний доступ до ресурсів інтернету, вільна зона WI-FI, комп’ютерна техніка, кольоровий принтер, проектор та екран, м’які меблі. На читачів чекають новенькі книжки, а для дітей та молоді ще й різноманітні настільні ігри.
І про плани…
Планів у бібліотекарів та директорки закладу багато. Але вважають за краще розповідати про зроблене, а не заплановане.
Але вже сьогодні Менська публічна біблітека планує створення Антикафе Book Space і залучає кошти на відкриття сучасного простору через краудфандингову платформу «Велика ідея». Менські школярі створили проморолік про антикафе та розмістили ініціативу на платформі спільнокошту.
Оксана Стельмах
