Про перемир`я, кулі, Крим виконала пісні «Бандерівна»

Юлія Зуброва, вона ж Бандерівна, потужна енергетично, експресивна, трохи радикальна, але щира і віддана людина. Вже кілька років майже кожного тижня вона вирушає на передову, щоб заспівати хлопцям в бліндажах та окопах своїх пісень. Причому цікавлять її виключно самі «нулі» – справжня, перепрошую, «дупа».

Найбільше чекає на завершення війни її сім’я, чоловік та сини.

Вона з легкістю розказує :“Якось на “Зеніті” ( позиція під Донецьким аеропортом ) сиділа я, грілась на сонечку серед розбитого бетону. А повз мене проходили люди в туалет та бачили, що я там. Раптом неподалік впала міна. І всі вони як кинулися до мене, що там зі мною…”

Її пісні часто веселі, дотепні, іноді з ненормативною лексикою. Але хлопці на фронті зазвичай саме ненормативною лексикою і розмовляють, бо ті емоції у інший спосіб не викажеш. Приїздити і співати їм про страхіття війни, які вони бачать на власні очі, не завжди доречно.

Якось в селі Жованка Юля давала черговий концерт. Її увагу привернув кремезний боєць, який виглядав вкрай напруженим і наче закляк, сидячи. Юля розповідає, що намагалась спрямовувати всю свою енергію на нього, аби хоч якось розворушити. В середні концерту він вже закурив, а під кінець навіть пожвавився. Після виступу вона підійшла і заговорила до чоловіка. Він розповів, що всю ніч їх крили мінами, одна розірвалася зовсім поруч.

У Юлі є прекрасна пісня “Вічний Воїн” про міфічну істоту, Воїна, який воює, гине, народжується знову і знову йде на війну. Пам’ятаю, лише одна фраза “В Савур Могилі я своє вже відлежав” справила на мене глибоке враження. Тексти до своїх пісень Юля пише сама, грає на гітарі.

Напередодні Дня захисника України, Юлія Зуброва («Бандерівна») заспівала кілька своїх пісень перед чернігівцями та гостями міста під час нагородження захисників України народною відзнакою «Лицарський хрест добровольця».

Автор тексту: Віталій Дейнега